Коза — варіант А

Дійові особи: Коза, Призводитель, Міхоноша і хор парубків.

Козу роблять так: беруть дубовий лучок — половину великого обруча, до одного кінця якого прикріплена дерев’яна козяча голова, а до другого — солом’яний хвіст. Від голови до хвоста протягнена міцна мотузка — поводок або супоня. На голові в Кози позолочені роги, прикрашені стрічками. Нижня щелепа з хутряною бородою рухається за допомогою мотузки й цокає.

Весь лучок вигином вниз проходить з-поміж ніг парубка, що зображає Козу.

Він нахиляється так, щоб голова лежала нижче козячої. Зверху по супоні парубка накривають вивернутим кожухом, в один із рукавів якого пройнята голова Кози, а другий підвертають їй під живіт. Кінець мотузки від щелепи козячої голови в руках парубка, який зображає Козу. На шию Козі прив’язують дзвоник, чіпляють червоний пасок, за який і водить її Призводитель.

Міхоноша бере санчата й торбу для подарунків, і парубки гуртом ідуть по селу, від хати до хати.

Спочатку, до хати заходить один із колядників і звертається до господарів: «Дозвольте Козі зайти до вас у хату поскакать». З дозволу господаря всі, за винятком Міхоноші, який з санками залишається коло воріт, заходять до хати, і починається вистава. Коза та Призводитель стають попереду, за ними розміщується хор парубків. Коза тупає, переступає з ноги на ногу.

Хор співає.

При цих словах Коза падає, дриґає ногою і кричить: «Ме-е-е!» Присутні кидаються до неї і ставлять на ноги.

Хор продовжує.

Коза кланяється господарю, його жінці й усім домашнім. Тим часом хор співає далі.

Господарі дають Козі, що можуть — грошей, сала, ковбаси, вівса, млинців, пирогів, паляницю. Козу і Производителя частують чаркою горілки. Одержаний дар передається Міхоноші. Парубки дякують і йдуть з Козою далі.