А

• Аби — Антибільшовицький народний фронт (Мехіко)
• Абис — щоб
• Адамашка — рід шовкової тканини; тут шовкова одежа
• Адомашки — шовкова тканина
• Аж — коли
• Айно — так; тут — тільки
• Аквавіточка — горілка (спотворене з лат.)
• Аль — але
• Альбо — або
• Амбурк — Гамбург
• Арештована гарматами — озброєна гарматами
• Асесор — тут становий пристав
• Атрамент — чорнило
• Ачей — може
• Аще — якщо

Б

• Багна — трава
• Бадва — обидва
• Базавлук — річка, права притока Дніпра; острів Базавлук (Чортомлик), на якому була Запорозька Січ
• Байдувати — байдикувати, гуляти, нічого не робити
• Байрак — невеликий ліс по степових ярах та балках
• Бакскар — хвостовий вагон
• Балухатий — банькатий, лупатий
• Бангов — вокзал
• Банда — музика, оркестр
• Бандурки — картопля, бараболя
• Банно — сумно
• Банувати — тужити, сумувати, шкодувати, журитися
• Банюр — глибоко розмитий берег річки
• Барбоси — тут жандарми і поліцаї
• Барва — формений одяг (козацький чи солдатський)
• Бардз — дуже
• Бардзо — дуже
• Барз — дуже
• Барзе — дуже
• Барзо — дуже
• Барзо дивен — дуже дивний, дивовижний
• Барило — бочонок
• Баркан — дощатий тин
• Барма — мундир
• Барс — дуже
• Барс би-м рад — дуже був би радий
• Бас — тут: наглядач, господар, підприємець, наставник
• Басани — обшивка одежі для прикраси
• Басурман — магометанин, зокрема татарин; вживалося і як лайливе слово
• Басурманський — магометанин, зокрема татарин; вживалося і як лайливе слово
• Бати — 1) батоги; 2) бити
• Батюхна — батько
• Бача — вівчар
• Баша — паша
• Баюра — велика, глибока калюжа
• Без — через
• Без ліс — через ліс
• Бекет — сторожа
• Бербениця — діжка для сиру
• Бервено — дерево, колода
• Берти — копати, рити
• Бесіда — розмова
• Бетяр — гультяй
• Бефель — наказ
• Би — аби, якби, щоб
• Би’м — я, мене, а також — щоб я
• Бинда — стрічка для підтримування волосся (дівочий головний убір)
• Биндочка — стрічечка
• Бирка — вівця
• Бити — бути
• Бицюга — худоба
• Биця — худоба
• Бичувати — припрягати до однієї пари волів чи коней ще одну або кілька попереду, коли важка поклажа
• Бігар — палиця, батіг
• Бідити — бідувати, терпіти біду, лихо, нещастя
• Бізмаль — мабуть
• Бізувати — ручатися, запевняти, бути в змозі
• Бізуватися — братися за щось
• Бізун — нагай
• Біларапська земля — білоарабська; тут турецька
• Білиця — білка
• Білозір — ясноликий, мудрий
• Білозор — ясноликий, мудрий
• Біляки — багата біла літня одежа з габи, білого сукна
• Більцева — з вибіленого полотна
• Блац — плац, майдан
• Блєховати — заковувати в залізні кайдани
• Богрейдочка — весільна стрічка, часто паперова квітка
• Бодак — назва рослини
• Бодниця — велика бочка
• Боєв сє — боявся, лякався
• Боїсько — тік
• Боката — шматок чогось
• Борзо — скоро, швидко
• Бортак — дурень
• Борше — швидше
• Боский — божий
• Боськати — цілувати
• Ботей — отара
• Бочкарі — постоли
• Бравославець — хвалько, чванько
• Бразалія — квітка
• Бранка — полонянка
• Бредці — ті, що бродять, або ходять вбрід
• Брез — через
• Брецман — гальмівний
• Бріх — живіт
• Бровар — броварня, пивоварня
• Брущен — кущі, зарості
• Бужаниця — бужанина
• Буза — напій з проса
• Бузувати — карати, бити, лаяти
• Бузя — уста
• Буката — шматок чогось
• Булава — коротка палиця з кулеподібним потовщенням на одному кінці; в старовину знак військової або адміністративної влади
• Булатнії саблі — шаблі з булату, спеціальної надзвичайно міцної сталі
• Бунда — верхня одежа, своєрідне суконне пальто
• Бундурки — картопля
• Бунчук — коротке древко з металевими прикрасами і кінським хвостом, знак військової влади отамана, гетьмана
• Бурка — буря
• Буркована — брукована
• Бурлак — бездомний, бідний, найманий робітник за часів кріпацтва
• Бурлака — бездомний, бідний, найманий робітник за часів кріпацтва
• Бурунька — люлька; тут люлька, виточена з березового кореня
• Бутей — отара
• Бути — черевики

В

• В ворот — біля воріт
• В гір — в гори
• В набор — тут: в борг
• В сашині — в корчах, осоці
• В’ни — вони
• В’язд — в’язниця
• В’язові постоли — взуття з лика в’язу
• Ваговий дрюк — дрюк, яким піднімають воза, щоб підмазати колеса
• Вадний — гарний
• Важатися — бавитися, гратися
• Важити — замишляти, мати на увазі, щось замірятися зробити
• Важниця — підставка під ваговий дрюк
• Вакувати — гаяти час, нічого не робити
• Вал — грубі, товсті нитки з паклі, товсті нитки з клоччя; тканина, виткана з грубої пряжі з клоччя
• Валав — село
• Валал — село, місто
• Валівцева — зроблена з валу
• Валова — село
• Валовина — грубі, товсті нитки з паклі
• Валяв — село
• Ванда — гарапник, довгий батіг
• Вандрувати — мандрувати
• Вара — геть!
• Варгатий — губатий
• Варовати — берегтися, стерегтися
• Варош — місто
• Васпане — милостивий пане
• Ватаг — отаман, керівник
• Ватра — багаття, вогнище, вогонь
• Вахи — одяг, лахміття, драна бідна одежа
• Вахцимбра — вартівня
• Вашець — ваша милість
• Вбертати — обертати
• Вби — якби, щоб
• Вбриндувати — вдягнути, нарядити
• Вважати — керувати конем при допомозі віжок
• Ведле — біля
• Векша — більша
• Великий луг, луг — назва плавнів у пониззі Дніпра, де були землі Запорозької Січі
• Велкі — великі
• Велька — велика
• Велький — великий
• Вельо — багато
• Вера — мабуть, правда, дійсно
• Верг — кинув
• Верені — рядна
• Верета — рядно, мішковина; тут бідна одежа з мішковини
• Веречи — кинути
• Вермівка — премила
• Веце — більше
• Вецей — більше
• Веций — більше
• ВЗАРАН — завтра
• Взоун — Великий збір об’єднаних українських націоналістів
• Взун — Великий збір українських націоналістів
• Вибагла — вигадала
• Вибер — вибери
• Вибранчик — рекрут
• Вигляд — вікно
• Видить ми ся — бачу я, бачиться мені, мені здається
• Вилапати — виловити
• Виложення — вилоги; тут: військові відзнаки на комірі
• Вимова — умова
• Вимте — вийміть
• Вино — тут: виноград
• Випуцувати — вичистити
• Виргани — органи
• Виставати — вийти, піти, минути
• Вистати — вийти, піти, минути
• Витачати (вози) — викочувати із сарая
• Витки — звідки
• Виточати (вози) — викочувати із сарая
• Виховаш — виховуєш
• Виходок — вбиральня
• Вицвічений — вимуштруваний, навчений
• Вищикати — вищипувати, виривати
• Віграни — органи
• Відбор (до відбору йдучи) — набір у солдати
• Відвінувати — наділити приданим
• Відзу — бачу
• Відков — звідкіля; тут — з чого
• Війнувати — воювати
• Війт — сільський або волосний староста чи старшина
• Війя — дишло у воловому возі
• Віни — рослини
• Вінирати — виринати
• Віно — придане
• Вінувати — давати посаг
• Вір’яночка — свашка
• Вірлята — орлята
• Віт — війт
• Вітова — війтова
• Вклякати — ставати на коліна
• Влію — волію
• Влойки — воли
• Влони — торік
• Влякли — злякалися
• Вна — вона
• Во мені — про мене
• Воброста — обростає
• Вовоньки — воли
• Водни — вдень
• Воєвода — тут: перший нажатий сніп на ниві
• Воємскі — військовий
• Возовий — проїжджий возом, а також податок за проїзд возом
• Вой войовати — війну воювати
• Во́йна — войовничий, хоробрий, мужній
• Во́йний — войовничий, хоробрий, мужній
• Воко — міра рідини (1-1, 5 л )
• Воковита — горілка
• Вокоман — економ
• Вола — кличе
• Волайце — звіть
• Воле — зоб
• Волитися — тут бажати чогось
• Волічка — вовняні нитки для вишивання
• Волічки ремінні — зав’язки
• Волки — воли, волики
• Волоки — мотузки, якими зав’язують на ногах постоли і онучі
• Волоки валові — зав’язки з валу від постолів, лаптів або личаків
• Волоньки — воли
• Волоський — молдавський
• Воляр — пастух волів
• Воргани — органи
• Ворина — жердина з огорожі
• Вочі — очі
• Впіха́ла — тут: накидала, надавала
• Врац се — вернися
• Врел — вельми
• Всев — усією
• Вспішитися — поспішати, швидко щось робити
• Всум — Виховна спільнота української молоді
• Всяди — всюди
• Втворіть — відчиніть, відкрийте
• Втірочки — торочки; бахрома в рушниках
• Вуботирі — ті, що везуть катафалк
• Вулки — воли
• Вуо — Волинське українське об’єднання
• Вурда — низькосортний сир, виварений з сироватки овечого молока; підігріте квасне овече молоко
• Вфасувати — припасувати
• Вцалє — зовсім
• Вшак — втім
• Вше — завжди
• Вшелиякий — всякий
• Вши — всі
• Вшистко — все
• Вшитки — всі
• Вшитко — все
• Вшиток — весь, увесь
• Вшіткі — усі
• Вщолочати — встоятися

Г

• Габа — дороге біле турецьке сукно
• Гавз (гауз) — дім
• Гавран — ворон
• Гадвабний — шовковий, єдвабний
• Ґазда — господар, хазяїн, а також селянин
• Газдиненька — господинонька
• Ґаздиня — господиня
• Гайдамака — в XVII—XVIII ст. козак, селянин — повстанець проти соціального і національно-релігійного гніту
• Гайдар — вівчар
• Гайдарка — вівчарська палиця
• Гайдук, гайдуки — в XVI—XVIII ст. солдати придвірного війська феодалів; солдати-найманці, а також карателі
• Гайнувати — знищувати
• Гайтове — лісові сторожі
• Галера — каторга, велике гребне судно в середньовічній Туреччині, на якому гребцями були невільники, зокрема слов’янські, прикуті ланцюгами до лав
• Гали — литки, ноги
• Галійщина — Галичина
• Ґамба — уста
• Гамбіті — губи
• Гамер — дрібна монета
• Гандибурка — картопля
• Ганьбитися — соромитися
• Га́разд — порядок, лад
• Гардша — краща
• Гарман — тік, де молотять хліб
• Гарнець — глечик
• Гачі — штани
• Гварити — говорити
• Гвер — гвинтівка, зброя
• Гвирка — оружно, зброєю
• Гев — тут, сюди
• Гемби — губи
• Гербата — напій; в сучасній польській мові гербата означає чай
• Гишечки — зменш від гишки (гижки) — холодець, драглі із ніжок, ніжки в холодці; ноги, ніжки; тут дрібні кісточки
• Гілетка — міра
• Глиця — тут стовпчик у дерев’яній кладці (через річку) або в огорожі
• Глони — торік
• Глядати — шукати
• Гміна — волосне правління
• Гнеска — сьогодні
• Гнесь — сьогодні
• Гнет — скоро
• Гнів положити — розгніватися
• Го — його
• Годзінар — годинникар
• Годний — гарний, а також добрий, здоровий
• Гойний — гарний, достойний
• Голдувати — давати данину, бути залежним від поборів
• Голиця — місце, розчищене від дерев, лісу
• Голота — біднота, бідняки
• Голубець — гуцульський танцювальний крок
• Гонорова служба — знатна служба з великим чином і доброю оплатою
• Гора — горище
• Гординський шлях — ординський шлях, шлях, вибитий татарською ордою під час спустошувальних наскоків на українські землі
• Горівка — горілка
• Горнец — горшок (посуда)
• Горнець — глечик
• Горохляний — в горошинах
• Горці — горнята
• Горшкодрай — мандрівний гончар, що ремонтував горщики
• Госовкнула — посковзнулась
• Госпо́да — власний будинок, господарство
• Господар волоський — правитель, князь молдавський
• Готар — межа
• Гочкур — шнурок або ремінь для підперізування штанів
• Гояна — гей
• Ґрасувати — витоптувати
• Грейцар — монета
• Грейцер — дрібна австро-угорська монета
• Грис — грубі висівки жита, якими годують свиней
• Грінер блазен — лайливе прізвисько емігрантів
• Гряна неділя — зелена (русальна) неділя
• Гудак — скрипаль, музикант
• Гудаки, гудачки — музиканти
• Гужі — ремінь для прикріплення голоблі до хомута
• Гужки — віжки
• Гуляти — танцювати
• Гуляти (в степу, на долині) — воювати, відбивати напад ворогів
• Гуменний — панський наглядач за роботою кріпаків або наймитів на току
• Гунгар — угорець
• Гунм — Група української національної молоді
• Гунцут — негідник
• Гуня — чоловічий одяг
• Гура — купа, гора
• Гурале — горець
• Гурба — юрба
• Гуслі — скрипка

Д

• Д’них — від них
• Дакий — якийсь
• Дакус — доки
• Дампшифа — пароплав
• Дамфіша — пароплав
• Дамшиф — пароплав
• Данці — танці
• Дарок — подарунок
• Дашто — дещо
• Двигнути — підняти
• Дедьо — батько
• Демено — стерно, руль
• Дес — де
• Десяцький — тут помічник старости чи старшини, який виконував поліцейські обов’язки
• Джинджуристий — чепурний
• Джмуркати — моргати;
• Джур — їжа з розведеної водою вівсяної муки і конопляної олії
• Джура — 1) козацький слуга, помічник, товариш, довірена особа військового керівника; 2) джур; страва з непросіяної вівсяної муки без приправи; бідна страва
• Дзбати — дбати, турбуватися
• Дзгоравий — дірявий
• Дзевечка — дівчина
• Дзига — тут коловорот колодязя
• Дзіндзіровий — чепурний, елегантний
• Дзьора — дірка
• Дзюравий — дірявий
• Дзюри — дірки
• Дзяд — дід (чужий)
• Диби на ноги — кайдани для ніг з великої колоди
• Дилина — товста дошка в підлозі
• Димка — смугаста спідниця
• Дипо, дипоя — вокзал
• Ді — до
• Дідвиці — бедра
• Дідич — поміщик, великий землевласник
• Ділетка — міра (четверик) для зерна
• Днесь — сьогодні
• Днєш — нині
• Днище — дерев’яна дощечка, на одному кінці якої сидить пряха, а на другому кріпиться гребінь або куделя; вистругана дошка, донце з пазом на потовщеному кінці, куди вставляють гребінь
• До ’статного — до останнього, всі до єдиного
• До рахунку — до волості, а також до числа
• Догварятися — домовлятися
• Доїсти — надокучити, набриднути
• Дойдж — дощ
• Домарі — домохазяї; тут селяни
• Домов — додому
• Домов ся вернули — повернулися додому
• Дос — досить, багато
• Доста — досить, багато
• Драб — тут бідняк
• Драга — дорога
• Дражечка — дорога
• Дражічка — дорога
• Дражка — дорога, доріжка
• Драчка — битва
• Дрема — той, що багато спить
• Дрептати — ступати дрібно
• Дриляти — викидати геть
• Дрогове — подорожнє, податок за користування дорогами, що проходили через державні або поміщицькі землі
• Друбні — дрібні
• Дуб — човен, видовбаний з цілого стовбура дерева, зокрема з дуба
• Дука — багатій
• Дукат — червінець, старовинна золота монета; тут золотий червінець
• Дукати — гроші
• Дукач — багатій
• Дуки-сребраники — багачі, вельможі
• Дула бити — бити по потилиці, бити взаший
• Дулі — сорт груш
• Дульки — сорт груш
• Дун — Дружина українських націоналістів
• Дунай — будь-яка річка
• Дуркати — галасувати, стукати
• Дусити в руках — тут міцно тримати в руках, душити
• Дутка — монета
• Дуфати — надіятися, сподіватися, в цісаря дуфати — надіятися на вислугу в цісаря
• Духвати — надіятися, сподіватися, в цісаря духвати — надіятися на вислугу в цісаря
• Дучка — дірка, ямка
• Душити — скинути
• ДЦ — Державний центр
• Дядя — батько

Е

• Едеман — вид шовкової тканини
• Ей йа лем ти ме — ой тільки ти мене
• Екзекутива — Виконавчий орган, виконавча влада
• Екзерцірка — муштра
• Екзецирка — муштра
• Екзецірка — муштра
• Есаул — осавула, поміщицький прикажчик, наглядач за кріпаками або наймитами, а також офіцерський чин у козацькому війську

Є

• Єгда — коли
• Єгомость — піп, ксьондз
• Єдвабна — шовкова
• Єдвабний — шовковий
• Єднати — тут піймати і знищити
• Єдомашки — шовкова тканина
• Єк — як
• Єкус — якусь, якась
• Єли казати — стали казати, говорити
• Єнчий — інший
• ЄРС — Європейська рада свободи
• Єс — є
• Єси — є, єсть
• Єсьмо — є

Ж

• Жалувати — жаліти, а також плакати
• Жально — шкода
• Же — що
• Жеб — щоб
• Жеби — щоб
• Жебисце — якби
• Желувати — бажати, а також жаліти
• Жельний — зелений
• Жем — що
• Жені — жниці
• Жентичка — сироватка
• Жерувати — здобувати їжу; бавитися
• Жєти — жати
• Живиця — назва горілки
• Живот — життя
• Живота — життя
• Жидати — чекати, ждати
• Жіброванії (вівси) — засмічені осотом
• Жлукто — видовбана з цілої колоди велика діжка для пропарювання білизни; видовбана кадка без дна для зоління білизни
• Жмачок — жмут, шматок
• Жовнір — солдат
• Жолоб — глибока і вузька долина

З

• З волоського боку — з Молдавії
• З гури — з гори
• За стодовком — за стодолою
• За твоєю головою — під твоїм керівництвом
• Забавлятися — затримуватися
• Забуртити — устромити
• Завержте — закиньте
• Завивало — чалма
• Завоєць — пучок, збиток, складка, перев’язка
• Заволайце — закличте
• Завше — завжди
• Заганути — загадати
• Загардувати — загатити
• Заглавок — подушка
• Загловок — подушечка під голову
• Заграда — місто, город
• Загродова шляхта — окружна, повітова дрібна шляхта
• Задобіддя — до обіду, перед обідом
• Зазуй — взуй
• Зайда — рядно, в якому носять скошену траву
• Заказнище (від заказник) — прикажчик, осавула
• Заки — поки
• За́клі — поки
• Заклопати — постукати
• Закля — поки,заки
• Зала́та — латка
• Залаяти — посварити
• Залубні — сани з кузовом
• Залудніти — забубніти
• Залюштати — зіпріти
• Зальоти — залицяння
• Замутитись — знайти привід
• Заніз — палиця, що продівається в кінці ярма і замикає шию вола
• Запаска — передничок, фартушок, спідниця; тип жіночого фартуха (поясного одягу у вигляді куска тканини шириною 60—70 см): полотняного, що одягається до спідниці або вовняного, що носиться до плахти та обгортки
• Запекти хлівоньку — пролити кров у бою
• Заран — вранці
• Зарінок — берег, покритий дрібними камінцями
• Заріночок — бережок
• Зас — знов, знову
• Застава — загорода
• Заставщина — закладання
• Застрійте стріли — запустіть, направте стріли
• Застум — глухе місце
• Засцярана — принижена
• Зась — знову
• Зафасувати — одержати платню, гроші
• Зацерувати — муштруватися
• Зашелескотіти — тут зарябіти в очах від чийогось швидкого бігу
• Збабрана — брудна
• Збан — дзбан
• Збанка — дзбан
• Збиткувати — тут чинити збитки, займатись здирством
• Зваряти — золити
• Звір, звур — яр, улоговина
• Згара — зграя, банда
• Згорбулівше — згорбившись
• Здало — вдало, здорово
• Здекутор — екзекутор; тут чиновник, який примусово збирав податки з застосуванням фізичного покарання боржника
• Здецірка — муштра
• Здикуційні кошти — гроші, взяті шляхом екзекуції, в примусовому порядку
• Зело — рослинність, врожай
• Земя — земля
• Зецерувати — муштруватися з примусу, примусово
• Зизаючи — гегочучи
• Зицирувати — муштруватися
• Зицірка — муштра
• Злапати — зловити, спіймати
• Златоглави — дорога верхня одежа з шовкової парчі, витканої або вишитої золотом чи сріблом
• Злизи — сльози
• Зличний — прекрасний, чудовий
• Злочиста — золотиста
• Зме — ми,
• Змилити — помилитись
• Змудрувати — тут змордувати, закатувати
• Знаменами обкидати — оточувати полками
• Золотий — злотий, в старовину монета в п’ятнадцять копійок
• Зопихати — товкти (просо)
• Зострійте — підготуйте, пристройте
• Зохабити — лишити, покинути, залишити
• Зохабляти — залишати, покидати
• Зохобити — лишити, покинути, залишити
• Зрабувати — загарбати, забрати
• Зрокові — строкові
• Зруцати — кидати
• Зте — ви
• Зубельці — уздечки
• ЗУЗ — Західноукраїнські землі
• ЗУНР — Західноукраїнська народна республіка
• Зунуватися — втомитися
• Зчалувати — зчарувати
• ЗЧОУН — Закордонні частини організації українських націоналістів

И

• Ись — ти

І/p>

• Ід — до
• Ідце — йдіть
• Із трисунков — з косицею за капелюхом
• Ізбарзе — дуже
• Ізгвалтувати — тут збентежити
• Ізиздріти — побачити
• Ізувезди — звідусіль
• Іно — тільки, лише
• Іста — справжня
• Істий — справжній
• Істичок (від істик) — паличка з залізним наконечником, якою зчищають землю з плуга
• Ісц — іти
• Іши — ще

Ї

• Ї — її
• Їда — рот
• Їдат — їсть
• Їднати — тут завойовувати, примушувати силою
• Їми — візьми

Й

• Й а — а (часто в піснях вживається замість складу для збереження ритму)
• Йно — тільки, лише

К

• Кабак — гарбуз
• Кабат — куртка, солдатський мундир
• Кабатик — спідничка
• Кабачна — шинкарка
• Кабая — рід одежі
• Кава — сива ворона, галка
• Кавка — сива ворона, галка
• Кавуник — сива ворона, галка
• Кагла — отвір в печі
• Каглянка — онучана затичка для димаря від печі
• Каді — коли
• Кадук — чорт
• Кадь — бочка
• Каждий ся виспит в заглавку — кожний виспиться на подушці
• Калай — капелюх
• Калап — капелюх
• Камарат — товариш
• Камаша — сорочка
• Камеша — сорочка
• Камизелька — жилетка
• Камлицькі князі — кримсько-татарські хани
• Камрати — товариші
• Камратиська — товариші
• Камраття — товариші
• Кано́н — тут гармата
• Кантар — вуздечка
• Канюка — назва птаха
• Каня — птах (коршун)
• Капець — шкіряне скріплення в ціпові
• Капиця — шкіряне скріплення в ціпові
• Каплювати — з’єднувати
• Кар — вагон
• Караван — винокурня
• Каравати — одяг
• Карбач — батіг, нагайка, канчук
• Карічка — коло
• Кармазин — сукно темночервоного кольору; тут дорога верхня одежа з кармазину
• Карта — повістка, лист
• Картка — повістка, лист
• Касарня — казарма
• Катанка — тут: мундир солдатський
• Катун — солдат, рекрут
• Катуна — солдатчина
• Кач! — гиля!
• Каштани — тут: вороні коні
• Каюк — річковий човен, зроблений з цілої колоди
• Квадр — чверть
• Кватера — тут місце в шинку
• Кватира — тут кватирка
• Кеби — якби
• Кед — коли, коли б
• Кеда — коли
• Кедзь — коли
• Кедь — коли
• Келеп — чекан, палка з рукояткою, звичайно з металевою набивкою
• Кельо — скільки
• Кельчик — витрати, кошти
• Кельчік — видаток, кошти
• Кем — дай, подайте; тут — коли
• Кендериця — кукурудза
• Кендюх — шлунок четвероногих тварин
• Кеньдюх — шлунок четвероногих тварин
• Кеоун — Крайова екзекутива організації українських націоналістів
• Кепень — військова шинель
• Керва — кров
• Керпці — взуття (постоли)
• Керт — садочок
• Керта — город, сад
• Кет — коли
• Кибал — обруч із тканини, дерева, лози, який підкладали під очіпок на голову
• Кибалиця — обруч із тканини, дерева, лози, який підкладали під очіпок на голову
• Кибалка — обруч із тканини, дерева, лози, який підкладали під очіпок на голову
• Кильо — скільки
• Киндюх — шлунок четвероногих тварин
• Киндяк — рід бавовняної тканини; тут різнокольорові смуги на одежі
• Кирва — кров
• Киселиця — борщ вівсяний
• Кичера — гора
• Ківер — головний убір з твердої шкіри
• Кіженькая — тяженькая
• Кійло — тирса, ковила
• Кіля — коло, біля
• Кімиш — пам’ятаєш
• Кінва — дерев’яний посуд для пиття, місткістю близько літра
• Кірва — кров
• Кісто — тісто
• Кіш — козацький табір; тут місце розташування військового керівництва, центр Запорозької Січі
• Клебан — римсько-католицький священик
• Клейноди — атрибути влади
• Клейноти — дорогоцінності
• Клич — репутація
• Клит — комора
• Кліт — комора
• Кліть — комора
• Ключка — дерев’яний крюк
• Ключник — наглядач над невільниками на галері
• Кляйники — одяг, одежа
• Кобеняк — суконний довгий одяг з капюшоном
• Коби — якби, коли б
• Кобила — тут: брак, допущений під час роботи на ткацькому верстаті
• Кобівка — кошик з лепехи
• Ковалнік — коваль
• Ковбань — Кубань
• Ковбиця — передній отвір печі
• Кожілка — кужіль
• Козублю — козубенька, кошіль
• Кой — коли, раз
• Коко — яйце
• Колесечка — коліщата
• Колієчка — залізниця
• Колія — залізниця
• Колопні — коноплі
• Колот — колотнеча, битва
• Комендерувати — командувати
• Комин — димар
• Компанійці — тут козаки-кіннотники в XVIII ст
• Компанія — тут рота, військовий загін
• Комутити — каламутити
• Конарі — гілки
• Коновка — дерев’яна або залізна кружка, відро
• Конфідент — поліцейський агент, шпик
• Копа грошей — тут 50 копійок
• Корець — міра сипучих тіл
• Корняти — будити, квапити, підганяти, зганяти
• Коровод — хоровод, коло
• Корогва — тут запорозький прапор
• Корогод — хоровод, коло
• Коруна — корона
• Косиці — квіти
• Котюг — кусок, шматок
• Коцурка — кішка
• Кош — козацький табір; тут місце розташування військового керівництва, центр Запорозької Січі
• Кошеля — сорочка
• Кошовий — начальник коша
• Кошовий отаман — військовий керівник Запорозької Січі
• Кошулейка — сорочина
• Кошуля — сорочка
• Кпити — насміхатися
• Крава — корова
• Кравати — хорвати
• Крайка — тканий жіночий пояс
• Крайник — управитель краю в Карпатах
• Кральове — королі
• Красна — красива
• Красний — чудовий, хороший, гарний
• Красні — гарно
• Крезент — повітове, окружне начальство
• Крейсамт — повітове, окружне начальство, влада
• Крейцат — австрійська копійка
• Кремінал — в’язниця, тюремний замок
• Крепірувати — мучитися
• Кресанина — бриль, капелюх
• Крижем ударитися — упасти в знемозі, знепритомніти
• Кризент — повітове, окружне начальство, влада
• Крич’їв би’м — кричав би я
• Крокіс — дикий шафран
• Кроковеє колесо — сонце
• Крокос — дикий шафран
• Крулевські ляхи — тут королівська шляхта
• Крумплі — картопля
• Крунулася — кинулася, повернулася
• Крутні — жахливо
• Кряк — кущ
• Крячок — 1) назва птаха; 2) лісок
• Ку — до
• Кубок — тут металевий посуд для пиття вина або горілки, велика чарка
• Кужіль — розчесаний і підготовлений до прядіння льон чи коноплі
• Кукіль — бур’ян
• Кукільниця — турботлива, старанна жінка
• Кульбака — сідло
• Куманиця — конюшина
• Кумісний — з фабричної тканини
• Купавая — гарна
• Курецейні — податок за курей
• Курінь — невеликий козацький військовий підрозділ, а також невеликий населений пункт чи примітивне житло
• Курта — коротка, маленька
• Кус — трохи
• Кусціся — кусник, трошки, трошечки (кус-трохи)
• Кутуз — тюрма, в’язниця
• Куфа — бочка
• Куфер — скриня, скринька, чемодан
• Куферок — скриня, скринька, чемодан
• Кухва — бочка
• Куцко та бирко — собаки-вівчарки
• Кучімка ягнячка — хутрова шапка
• Куши — тут: їж
• Кушуля — сорочка
• Кячері — кущі

Л

• Лаба — лапа
• Ладівниця — тут патронташ
• Ладувати — вантажити; тут: готувати
• Лайтан — рейтар; переважно так називали найманих іноземних солдатів-кавалеристів
• Ланвіт — війт
• Лапай — лови
• Лапайце — хватайте, ловіть
• Лапати — ловити
• Лахаші — погане взуття
• ЛВУ — Ліга визволення України
• Левенець — парубок, молодець
• Легіник — парубок
• Легінь, леґінь — парубок, молодець
• Леда-який — який- небудь
• Ледіник — парубок
• Ледінь — парубок, молодець
• Ледонько — льодок, льодонько
• Лем — лише, тільки, але
• Лем сом сам — тільки я сам
• Леманути — побігти
• Лементар — регіментар, воєначальник, командуючий військами
• Лен — льон
• Ленча — сочевиця (їжа із сочевиці)
• Летяга — нетяга, бідняк, у якого немає худоби, майна, навіть домівки
• Ли — чи
• Лижка — ложка
• Лисковий бук — лисковий кий, кий з міцного горіхового дерева, що блищить від довгого вживання
• Листи визволенні — документи, грамоти про звільнення від рабства або кріпацтва
• Листя — тут документи, листи
• Личи — лише
• Лігати — лягати
• Лідвоньки — бедра
• Лінкшав — ліворуч
• Ліпша — краща
• Лісні — тут урядовці
• Логаза — ячмінна каша
• Логаль — гоголь
• Локоть (полотна) — старовинна міра довжини, приблизно півметра, тобто від ліктя до кінця середнього пальця руки
• Лонка — лука
• Лотоки — жолоб, по якому тече вода на млині
• Лубочок — вулик
• Луг — див Великий Луг
• Лудинячко (від лудина) — одежина
• Лун — Легія українських націоналістів (створена в 1925 р. в Чехії, м. Подеброди)
• Лупати — розбивати, колоти
• Луст — шматок
• Луста — шматок
• Луччого клича — хорошого імені, доброї слави
• Луччої руки — майстер на всі руки
• Людська денежка — копійки старцям, жебракам
• Лядуй — гадай, міркуй
• Лядчина — Галичина
• Лящик — корець
• Льогр — шпиталь
• Льонд — країна, земля

М

• ’М — їм, ним, а також мене, мені
• ’Ме ліпше жити — буде, матиме можливість краще жити
• Маглювати — катати білизну
• Маєран — зілля пахуче
• Мазниця — цеберка для тримання дьогтя; велика чорна смушкова шапка
• Майданчики — майданники, смолокури
• Малай — хліб з кукурудзи, гороху або проса; погано спечений хліб, в’язкий
• Малахай — канчук, нагайка
• Малює ся — фарбується
• Мам — маю
• Маме — маємо
• Мандатор — особа, що діяла за певним дорученням; тут уповноважений поміщика, управитель маєтками в кол. Галичині та Буковині, управитель панського маєтку
• Манджати — мандрувати, швидко йти
• Манерка — фляга
• Манірка — фляга
• Марець — март, березень
• Маржинка — худібка
• Масіровати — марширувати
• Мат — має
• Мац — мати
• Мацур — котик
• Мачула — рогожа, мочала
• Маш — маєш
• Машингвер — кулемет
• Маштальня — стайня, конюшня
• Меблівницев — рублем для качання білизни
• Медже — поміж
• Мей — моєї
• Мельдувати — повідомляти
• Мельдуватися — реєструватися
• МЕМО — будемо, станемо
• Мене рік погодив — мене доля помилувала
• Мериндя — їжа, що бере із собою пастух у поле
• Ме́те — маєте, повинні
• Меш — будеш
• Ми — мені
• Миготати — блистіти
• Микати — смикати
• Милка — люба
• Митернішок — Клемент Меттерніх (1773-1859), австрійський державний діяч, реакціонер
• Мито — пошлина, плата за право торгувати; тут плата за право проходити землею, мостами чи шляхами якогось магната або держави
• Мичка — в’язка льняного або конопляного волокна, підготовлена для прядіння
• Мі — мені, йому
• Мівка — мілка
• Міло — дрібно, мілко
• Міріють — міряють
• Міст — тут стіл
• Мітка — старовинна міра ниток 40—50 пасом
• Мішити — заважали
• Млака — калюжа
• Мнє — тут: ім’я
• Мні — мене
• Мня — мене
• Молов — дамба
• Молот — тут військові сутички, битва
• Мольмеся — молімося
• Монарха — монарх, імператор
• Монетки — достатки, майно
• Мостивий — знатний пан, великий вельможа
• Мочар — трава; місце з підґрунтовою водою, мокрий грунт, болото, низьке, болотисте місце, трясовина
• Му — йому,
• Муй — мій
• Мультанська земля — тут земля, підлегла турецькому султану, зокрема молдавська
• Мурафлина — болотяна ягода
• Мурзак — татарин
• Мурий — темно-сірий, з п’ятнами (масть)
• Мя — мене

Н

• ’НІ — мене, мені
• НА БЕКЕТІ — на сторожі
• НА ВІШКИ ДАВАЛА — повідомляла
• НА ГОСТИНУ — в гості
• НА ПРИКОВІ — бути прикутим до чогось
• НА УБОЧИ — на краю
• НАВРЯТИТИ — тут приготувати, зібрати
• НАГАЇ — тут кримські степові татари, ногайська орда
• НАГАЙЦІ — тут кримські степові татари, ногайська орда
• НАГЛА — гола
• НАДІВАТИ — надіятись, сподіватись
• НАДІЛОК — тут піхва для шаблі
• НАДОЛЬСЬКИЙ — анатолійський, турецький
• НАЙ — нехай, хай
• НАЙОМЧИК — бідняк, якого багатії наймали іти за них до армії в солдати
• НАЙСКРУТНІША — найпроворніша, найжвавіша
• НАКЛАД — податок
• НАКПИТЬСЯ — насміятися
• НАЛЕНУТИ — налинути
• НАЛУЖ — наложи
• НАПАТРЯСЯ — надивляється
• НАРИВАТИ (ЯРМА) — прикріпляти ярмо до дишла, запрягати
• НАРІК — на наступний рік
• НАРОКОВАТИ — іти до війська, виступати в похід
• НАРУКУВАТИ — іти до війська, виступати в похід
• НАСАД — частина воза: подушка зверху осі
• НАСПАК — навпаки
• НАСТАНОВЛЯТИ — призначати, назначати, научати
• НАТИНА — дика лобода
• НАТИСКИ КОНЮ — натискати на коня, бити в боки стременами
• НАУЩАТИ — навчати
• НАФТОВ ОБІЛЛЯТИ — облити гасом
• НВРО — Народно-визвольна революційна організація
• НЕ ЗНОБИВСЯ — тут невдача
• НЕ ЛЕДАЙКОМУ — не абикому, а достойній людині
• НЕ ПАТРИ — не дивися
• НЕ СМІМ — не смію
• НЕ СТАЛАЙСЯ — тут: не журися
• НЕ ХЛОПЕЦЬ — тут не кріпак
• НЕВ — нею
• НЕВІХНА — невістка
• НЕДОВІРОК — ренегат, відступник, зрадник свого народу
• НЕЛЯ — не можна
• НЕНУЖЛІ — ніж, чим
• НЕОШАТНО — бідно, не нарядно, обідрано
• НЕСКА — сьогодні
• НЕСПОСОБНА — тут не здатна для роботи
• НЕСУЦИЙ — нездатний
• НЕТЯГА — голота, бідняк, що не має ні тягла, ні домівки
• НИҐДА, НИГДА — ніколи
• НИЗ — Запорозька Січ
• НИНЬКИ — тепер, зараз
• НИЧ — нічого
• НІ — мене
• НІ’КА — ніяка
• НІГДА — ніколи
• НІГДЕ НЕ ВСТАВ — ніколи не піднявся
• НІГДИ — ніколи
• НІМ — поки
• НІТ — немає
• НІЦ — нічого
• НІЧ — нічого
• НІЧКА ЧЕТВЕРТЕНЬКА — вночі під четвер
• НО — тільки, лише
• НОВЕНА — звістка
• НОГАВИЦІ — сукняні штани
• НОРЦОВЕ ПИВО — тут молоде, не готове ще для вживання пиво
• НОТАРУШ — нотаріус
• НУЖКИ — ніжки, ноги
• НЮ — неї, її
• НЮМ — поки
• НЯ — мене
• НЯЙ — нехай
• НЯНЬКО — батенько
• НЯНЬО — батько
• НЬЇЖ МІ — чим (ніж) мені, а також майже
• НЬОВ — нею

О

• ОБВАХТА — гауптвахта
• ОБВУ — Об’ єднання бувших вояків-українців
• ОБВУА — Об’єднання бувших вояків-українців в Америці
• ОБЕРШТ — полковник
• ОБІБРАТИ — взятися, стати, згодитися на якусь справу
• ОБЛАВОК — борт судна, галери
• ОБЛАЗ — 1) крута гора, скеля; 2) тут обманна позика, обманна лотерея
• ОБЛАК — вікно
• ОБЛАПИТИ — обняти
• ОБЛАЧОК — вікно, віконце
• ОБЛІКАТИ — одягати
• ОБЛУДНИЙ — брехливий; тут ошуканий, обдурений
• ОБМІТНИЙ — замітний
• ОБОЛОК — вікно
• ОБОЛОНА — віконце
• ОБОЛОНЯ — вікно; синє небо; низькі луки
• ОБОЛОНЬ — низьке лугове місце
• ОБОРА — загороджене місце для скоту, обійстя
• ОБРУС — скатертина
• ОБУШОК ЩИРОЗЛОТНИЙ — чекан, ручна золота зброя
• ОВКУГ — Організація вищих кляс українських гімназій ( розповсюджували нелегальну літературу, проводили свята «стрілецьких могил», збирали гроші на бойовий фонд УВО, у 1924 р. видала журнал «Метеор»)
• ОҐІН — хвіст
• ОГНИНЕЦЬ — чортяка
• ОГРУДЕЧОК — горідчик, городчик
• ОД ДУБА ДО ДУБА — від човна до човна
• ОДАМАШКА — адамашка
• ОДВАХ — гауптвахта
• ОДЕЛІЯ — одяг
• ОДЕНКИ — сходини заміжніх жінок вдень для виконання ручних робіт
• ОДКАЛЬ — звідки
• ОДОМАШ — почастунок
• ОДПОЧАТИ — відпочити, відпочивати
• ОДРОБИНА — крихта, крапля
• ОЗЕРНИЦЯ — озерна, лиманна сіль
• ОКЛИЧЕН — відомий, знаний далеко
• ОКО — міра рідини (1-1, 5 л )
• ОКОВИТА — горілка
• ОКОЛИЧНІ — навколишні
• ОКОЛОТ — оббитий, обмолочений сніп, сніп соломи
• ОКОМАН — тут економ-каратель
• ОКОМОН — економ
• ОКОМУН — економ
• ОКРАЄЧКА — жіночий поясок
• ОКРЕНТ — пароплав
• ОКРУГ ОСТУПАТИ — оточувати, окружати
• ОМІТАТИ — віяти
• ОНГАР — угорець; тут: виходець з Австро-Угорщини, який емігрував до Америки
• ОНО — тільки
• ООЧСУ — Організація оборони чотирьох свобод України в США
• ОПАНЧА́ — епанча, рід верхньої одежі; погана одежа з епанчі
• ОПАНЧИ́НА — епанча, рід верхньої одежі; погана одежа з епанчі
• ОПАНЬЧИ́НА — рід верхнього одягу
• ОПАЧИНА — велике весло на гребному судні, яким гребли кілька чоловік разом
• ОПОЧИНОК — відпочинок
• ОРАНДА — шинок
• ОРДІВ — бочка
• ОРЕК — земельний маєток
• ОРЕНДА — шинок
• ОРНАУТА — арнаутка, сорт ярої пшениці
• ОС(Ь)МИНА — міра землі
• ОСАВУЛА — поміщицький прикажчик, наглядач за кріпаками або наймитами, а також офіцерський чин у козацькому війську
• ОСАДИТИ — оточити, обложити
• ОСМОТРЯТИ — дивитися, оглядати
• ОСТАЛЕЦЬ — останній сніп на ниві
• ОСТИ — остюки
• ОСТРОГИ — шпори
• ОСТРОЖНІ — тюремні
• ОСТУПАТИ — облягати, оточувати
• ОСЬМАК — старовинна монета в чотири копійки, вісім грошів
• ОТАМАН — військовий керівник; тут керівник козаків і озброєних селян (військовий отаман), а також старший над групою селян у поміщика
• ОТАРНИЦАЙТЕ — осідлайте
• ОТКАЛЬ — звідки
• ОТТАЛЬ ПРЕЧ — звідти геть
• ОУН — Організація українських націоналістів
• ОУНСД — Організація українських націоналістів самостійників-державників.
• ОХАБИТИ — лишати, покидати
• ОХАБЛЯТИ — лишати, покидати
• ОХВАЛА — похвала
• ОХОТНИК — доброволець; викликати на охотника — набирати добровольців, охочих; охотне військо — добровольці
• ОЧЕРТ — коло
• ОЧЕРТОМ СІДАТИ — сідати колом
• ОЧКУР — шнурок або ремінь для підперізування штанів

П

• П’ЯДЬ — старовинна міра довжини, приблизно одна п’ята метра
• П’ЯТОЙКА — п’ятниця
• ПАДИМЕНТ — підлога
• ПАЛ — впав
• ПАЛЕНКА — горілка
• ПАЛІНКА — горілка
• ПАЛОНКА — паланка; тут укріплений частоколом і земляним валом населений пункт
• ПАЛЮНКА — горілка
• ПАЛЬОНКА — горілка
• ПАНТЛИКАР — продавець дівочих стрічок
• ПАРАДНИЙ — гордовитий, пишний
• ПАРОВІЇ — селяни, які мали пару волів
• ПАС — паспорт
• ПАСМО — 30 ниток
• ПАТРИТИ — дивитись
• ПАТРОЛЬ — патруль
• ПАТРОН — тут портрет
• ПАХОЛЯ — немовля
• ПАЦЬОРИ — намисто
• ПАЧЕ — краще, а також дужче, сильніше
• ПАША — турецький вельможа, великий пан
• ПЕ(Й)ДА — плата, платня, заробіток
• ПЕКНА — хороша, красива
• ПЕЛЕНА — подол сорочки
• ПЕЛЕХАТИЙ — волохатий
• ПЕНЄДЗИ — гроші
• ПЕНЄЖИ — гроші
• ПЕРЕКРІЙ — місяць у другій чверті
• ПЕРЕМИШНЕ ВІКНО — вікно напроти печі
• ПЕРЕРІЖ — місяць в другій чверті
• ПЕРПІЧКИ — ринки, кастрюлі, сковороди
• ПЕРСТЬ — земля
• ПЕТЕЧИНА — верхній одяг з грубого сукна
• ПЄЦ — піч
• ПИВАТ — п’є
• ПИВНИЦЯ — винний склеп, льох
• ПИЛЯ — біля
• ПИЛЬНИЙ — невідкладний, потрібний, спішний
• ПИПКА — люлька
• ПИСАР ВІЙСЬКОВИЙ — начальник військової канцелярії: тут — канцелярії гетьмана
• ПИСОК — рот, губи
• ПИТЕЛЬ — сито на млині для відсіювання (питлювання) муки
• ПИЩАЛЬ — старовинна вогнепальна зброя, довга і важка рушниця, яка заряджалася з дула
• ПИЩИСЬКА — лице, губи (зневажливо)
• ПІВЧВАРТАСТА — триста п’ятдесят
• ПІВШЕСТИ — п’ять з половиною, а також три
• ПІДТОКИ — колодка, що з’єднує передню частину воза із задньою
• ПІКІНЕРИ — частини російської армії, озброєні піками
• ПІЛ — дерев'яні нари в українській хаті, що розміщувались вздовж задньої стінки між піччю та боковою стіною
• ПІНОВАНА ПЛЯШКА — міцне, піноване вино, особлива міцна горілка
• ПІНЯЗИ — гроші
• ПІНЯЗІ — гроші
• ПІНЯЗЬ — гріш
• ПІЩАЛКОШ — музикант
• ПІЯТИ — співати
• ПЛАЄЧОК — гірська стежка
• ПЛАНИЙ — поганий, злий
• ПЛАННО — сумно
• ПЛАТНО — полотно
• ПЛАЦА — плата
• ПЛЕБАН — піп
• ПЛЕБАН, ПЛЄБАН — священик
• ПЛЬОНТР — поверх
• ПНЯК — пень
• ПО ДУТКОВІ — тут: по дукатові
• ПОБОЧКАТИ — поцілувати
• ПОБУСУРМАНИТИСЯ — прийняти магометанство, зрадити і стати на бік турецько-татарських загарбників
• ПОВІДАТИ — говорити, розповісти, оповідати, розказувати
• ПОВОЗ — віз, хура
• ПОГАРЕЦЬ — келих, шклянка
• ПОГАРИК — кєлишок
• ПОГАРНУЄ — потанцює
• ПОГРАБЛЕНО — згребено
• ПОГРІБ — похорони
• ПОД(Ь)МЕ — ходімо
• ПОДИНА — низька місцевість, яка іноді заливається водою, низька долина
• ПОДОБНА — гарна
• ПОДУШНЕ — податок, подушний податок
• ПОДЬ — ходи
• ПОДЬ ЖЕ — ходи но
• ПОЄДИНКИ — ті, що мали по одному волу
• ПОЖЕНЬ — пожени
• ПОЖИЧКИ — порічки
• ПОЗАДІЧКО — залишки зерна, що зосталось в соломі
• ПОЗАЮТРО — післязавтра
• ПОЗЕРАТИ — дивитися
• ПОЗИРАТИ — дивитися
• ПОЗРИВАТИ ЯКОРІ З ТУРЕЦЬКОЇ КАТОРГИ — зірвати з якорів галеру, до якої турецькі феодали приковували невільників
• ПОЙ — іди, прийди
• ПОКЛЯ — поки
• ПОКОПАЛИ — побили
• ПОКРАВАТИ — краяти, різати
• ПОКРОВЕНА — покрита
• ПОЛАМНУТИ ХРЕСТ — зрадити, порушити присягу
• ПОЛИТИКИ — подарунки
• ПОЛІГ — рівне низьке місце коло річки; тут зелений покіс, зелена трава
• ПОЛКОВІ І СОТЕННІ ГОРОДА — міста, в яких знаходилися військово-адміністративні і економічні центри полків і сотень
• ПОЛОКАТИ — мити, полоскати
• ПОЛОН — здобич
• ПОЛОНИНА — гірська рівнина, яка знаходиться вище лісової смуги; звичайно гірське пасовисько в Карпатах
• ПОЛТІВ — сало, солонина
• ПОЛУДА — більмо, засліплення очей
• ПОЛЮВАТИ — хліборобити
• ПОЛЯТИЧКИ — подарунки
• ПОЛЬОВАТИ — хліборобити
• ПОЛЬОВИЙ — панський економ, наглядач в полі за кріпаками і наймитами
• ПОЛЬОВНИЦІ — суниці
• ПОМАЛЮСЬКИ — поволі
• ПОМАТИСЯ — пообіцяти
• ПОМІНИТИСЯ — пообіцяти
• ПОНАГЛЯТИСЯ — поспішати
• ПОНАЖЕНО ТА ЧЕРЕЗ МЕЧУ ПОЛОЖЕНО — порубано в рукопашному бою
• ПОНЯТИ — взяти, піймати
• ПОНЯТИСЯ — побратися
• ПОНЯХАТИ — покинути
• ПОПРАТАТИ — поприбирати
• ПОРАЖАТИ — радити
• ПОРЄДОК — порядок, лад
• ПОРЦІЯ — тут: податок
• ПОСЛІДНИЦЯ — жниця, що вижинає останній сніп
• ПОСТАДНИЦЯ — дівчина, яка грає на обжинках головну роль
• ПОСТАНОВЛЯТИ (ВИНА) — поставити на стіл, замовити вина
• ПОСТАТЬ — ділянка, частина поля
• ПОСТАТЬКА — ділянка, частина поля
• ПОСЬЦІВКА — постіль
• ПОТАЛА — знищення
• ПОТОПИТИ — чкурнути, швидко піти
• ПОТРАВА — страва
• ПОТРАВИТИСЯ — поїсти
• ПОТРАФИТИ — потрапити
• ПОТРЕБА — битва, бій
• ПОТРЯСКА — танець (його назва)
• ПОТЯ — пташка
• ПОТЯТКО — качатко
• ПОЧИНАТИ — чинити, діяти
• ПОЧКАЙ — почекай
• ПОШПОТАТИСЯ — спіткнутися
• ПОЩЕБАТИ — сколоти, поколоти
• ПОЩИБАТИ — позбивати
• ПРАВІЛ — робив
• ПРАНИК — дерев’яний гладенький валок (лопатка) для вибивання білизни під час прання
• ПРАЧЕМ ОПАНУВАЛА — прачем окатувала, побила
• ПРЕБІЦ — прибити
• ПРЕЖ — через
• ПРЕЗ — через
• ПРЕЗЕНТ — президент
• ПРЕСТУПИТИ ЗАКОН — порушити закон
• ПРЕЧ — геть
• ПРЕШИЦ — перешити
• ПРИГІНЧИЙ — наглядач
• ПРИГІНШИЙ — наглядач над женцями
• ПРИГРЕБИЦЯ — погрібниця, передня частина льоху
• ПРИЇЗЖИЙ — наглядач на панщині
• ПРИЙДЕНА ВОЛЯ — воля, свобода, що вже прийшла, настала
• ПРИЙДЕСЬ — доведеться, прийдеться
• ПРИЛЕЖАТИ — умерти
• ПРИМАР — урядовець, волосний старшина
• ПРИМАРІЯ — волосне правління
• ПРИМІВКА — тут: ворожка
• ПРИНЯТИ КАЙДАНАМИ — прив’язати кайданами, прип’яти
• ПРИПАТРЯТИСЯ — придивлятися
• ПРИПЕЦОК — припічок
• ПРИПІЛ — пола, згорнута так, щоб у неї щось класти
• ПРИСИЛИТИ — прив’язати
• ПРИСІШКИ — стремена
• ПРИСЯЖНИЙ — довірена особа в старі часи
• ПРИТАНОЖИЛО — припекло
• ПРИТИКА — палиця, що прикріпляє ярмо до дишла
• ПРИТИЧЕ — прибуде
• ПРИЧИНИТИ — приточити, доточити
• ПРИЯЛОСЯ — прийнялося
• ПРІДЕ — прийде
• ПРІКОПЧАНА — прикріплена
• ПРІСЬ — народна форма від «prísť» прийди
• ПРІЧКА — мила, наречена
• ПРІЧКИ — геть
• ПРУГІНЕЦЬ — грань, кайма
• ПРУС — Пруссія
• ПРЯЧ — геть
• ПСОТА — втрата, шкода
• ПСТРУГ — форель
• ПУБЛІКА — осуд, поговір
• ПУБЛІКИ — оголошення, повідомлення новин
• ПУКАТИ — тріскати, лопатися
• ПУН — Провід українських націоналістів
• ПУСТ НЯ ВНУ — пусти мене до хати
• ПУСТАЙ — пустир
• ПУСТОПАШ — без пастуха; тут без прив’язу і нагляду
• ПУСЦЕ — пустіть
• ПУЦУВАТИ — чистити, терти

Р

• РАЙБАЛО — прало
• РАЙБАТИ — прати
• РАЙЗОВАТИ — подорожувати
• РАНДИ — шмаття
• РАНТУХОВА (СОРОЧКА) — з фабричного полотна
• РАНЬДОЧКИ — шмаття, білизна
• РАТИЩЕ — спис
• РАХУБА — число
• РЕБРО — гірське пасмо, що круто обривається
• РЕВЕДОНИ — ревізори
• РЕ́ВНЕ — дуже гірко, дуже жалібно
• РЕГІМЕНТ — полк, військова частина
• РЕГРУЦИ — рекрути
• РЕЙБАТИ — прати
• РЕЙМЕНТ — полк, військова частина
• РЕЙСТРОВИЙ КОЗАК — реєстровий козак, тобто занесений до реєстру, списку, введеного польськими королями в XVI — XVII ст. на Україні
• РЕЙТАР — найманий іноземний солдат-кавалерист
• РЕКГЕМЕНТ — полк, військова частина
• РЕМЕЗУВАТИ — робити міцним
• РЕХТШАВ — праворуч
• РЕЧИ — говорити
• РЕШТ — арешт, тюрма
• РЗЗЗ — Референтура зовнішніх закордонних зв’язків
• РИБНІК — озеро
• РИНКА — різновид горщика
• РИНСЬКИЙ — монета вартістю близько карбованця
• РИТВИНИ — ридвани
• РИТИЧЕНЬКИ — ткацький прилад
• РИХТУВАТИСЯ — збиратися
• РИХТУЄ — готує
• РІЗА — ділянка поля, лісу
• РІКЛЯ — старовинний жіночий одяг
• РІЧА — річка
• РОВАШ — рахунок
• РОВТА — рота, військовий загін; тут жандармська військова частина
• РОГОЖОВАЯ ОПАНЧИНА — погана одежа, одежа з рогожі
• РОЖИНА — листя рожі
• РОЗДОЛЛЯ — широка низька долина
• РОЗКАЗ — наказ
• РОЗКАЗУВАТИ — наказувати
• РОЗПІЗНАТИСЯ — тут зазнати лиха, перетерпіти
• РОЗПОЛОНИТИ — звільнити
• РОЗЧЕРКОТАТИ — розлетіти
• РОКОВИЙ ДЕНЬ — день, що буває раз у рік, річне свято
• РОСТОПИРА — роззява
• РОТА ЖІНОК — група, гурт жінок
• РУГА — церковна або попівська земля
• РУЖИНА — рушниця, зброя
• РУЖІЧКА — троянда
• РУЖНИЙ — рожевий
• РУКОВАТИ (НА ВІЙНУ) — рушати, виступати
• РУМЕНЕ — рум’яне
• РУМЕНІ — рум’яною
• РУП — Революційна українська партія
• РУТЯТИ — кидати
• РУЧИНА — сплетені руки
• РЯДЧИК — підрядчик, розпорядник
• РЯЖИНА — погана одежа, одежа з рядна
• РЯЖИНЯ — погана одежа, одежа з рядна
• РЯНДОЧКИ — шмаття, білизна

С

• САДЖАВКА — копанка
• САЛТАН — султан; тут монарх, турецький султан
• САМОПАЛ — старовинна рушниця, пищаль
• САНОВИЙ БИЧ — сучий син
• САРАКА — бідолаха, бідний, нещасний, бідолашний
• САШАВ — убрання
• СВИДИНА — кизил
• СВІТЛОЙКА — світлиця
• СВІТОВАЯ ЗОРЯ — ранкова зоря
• СВУ — Спілка визволення України
• СГД — Союз гетьманців-державників
• СЕ ДИВИЛИ — дивувалися
• СЕ ЗІСТАЛИ — залишилися
• СЕ СОКОТИТИ — стерегтися, оберігатися
• СЕВ — цією
• СЕМЕРЯГА ЛИХАЯ — серм’яга погана, погана верхня одежа з ряднини
• СЕМИП’ЯДНИЙ — у сім п’ядей, приблизно коло півтора метра
• СЕНАТ — тут вища судово-адміністративна установа в царській Росії
• СЕРВУС — здоров був, привіт (форма привітання)
• СЕРЕНЧА — щастя
• СЕСІ — ці
• СИ — частка «ся» в дієсловах, собі
• СИЛА ТРЕБА — скільки треба
• СИЛЯЖИЩЕ — шеляг
• СИНИЛО — синя фарба, синька
• СИН-ЛЕН — синій льон
• СИРИЦЯ — сиром’ятна, недовироблена шкіра
• СИРОВЕЦЬ — тут брага для пива
• СІРОМ’ЯГА — бідна верхня одежа, серм’яга
• СІРОМА — голота, біднота
• СІРОМАНЕЦЬ — вовк
• СІРОМАХА — голота, біднота
• СІРЯЧИНА — сіряк, верхня одежа з валяного овечого сукна домашнього виробництва
• СІТИНАТИ — рубати
• СІЧОВИКИ — тут жителі Запорозької Січі, запорозькі козаки
• СКАЛУБИНА — тріщина
• СКАМНИЦЯ — лава; тут склеп, магазин
• СКАРБОВИЙ — державний, казенний; тут робітник у склепах поміщицького маєтку
• СКЕЛЬТОВАЦ — зужиткувати, витратити
• СКІРА — шкіра
• СКІРНІ — чоботи
• СКІЦЬ — скік
• СКОРЕНЬКИ — чоботи
• СКОЧКА — лісова мишка
• СКОЧУСЯ — лісова мишка
• СКРИПИЦЯ — колодка, дерев’яні кайдани
• СКРИПНИЦЯ — колодка, дерев’яні кайдани
• СКУРА — шкіра
• СЛИ — чи, чи чуєте
• СЛИЧНИЙ — чудовий
• СЛЮБ — шлюб
• СМЕРТИ СТЕ’М НЕ ВИДІЛИ — смерті ви моєї не бачили
• СМОТ — дивись
• СМОТРИТИ — дивитись
• СМУТНО — сумно
• СНИЯЛА — снила, тліла
• СО — із
• СОБИВАТИ — збивати ноги, руки, калічити
• СОДОМА — гамір, крик, метушня
• СОЙ — собі, себе
• СОКОТИТИ СЯ — оберігатися, остерігатися
• СОЛОМАХА — їжа з рідкого тіста; тут бідна їжа з рідкого житнього тіста, звареного на солоній воді без будь-якого жиру
• СОЛТИС — сотський; тут сільський староста за часів білопольської окупації Західної України
• СОМИРЯ — тут замирятися, просити миру
• СОМИРЯТИ — тут замирятися, просити миру
• СОР — розор, погром
• СОСНОВА ТЕРТИЦЯ — соснова дошка
• СОТНИК — командир військового підрозділу, сотні, а також начальник військово-адміністративної і територіальної одиниці, яка входила до складу полку
• СОУ — Спілка офіцерів України
• СОХТОВАТИ — звикати
• СПАЦИРУВАТИ — прогулюватися
• СПЕНЦЕРИНА — пелерина
• СПЕРАТИ — забороняти
• СПИЛЬНА — пильно, уважно
• СПІВАНКА — коломийка, коломийкова пісня
• СПІЖ — погріб
• СПОДАРЕЙКО — господаронько
• СПОМНИ СИ — згадай собі
• СПРІЛА — спряла
• СПУСКАНА НА ПОЖАРІ — знищена, спалена
• СТАН — стайня
• СТАЦІЯ — постій війська за рахунок населення; такі постої польських військ дуже розоряли трудящих; повинність, побори, тягар, зловживання
• СТАЦЬЯ — постій війська за рахунок населення; такі постої польських військ дуже розоряли трудящих; повинність, побори, тягар, зловживання
• СТЕ — частка в другій особі множини дієслів, ви
• СТЄГАТИ — стягати, здирати
• СТІВКА — сотня
• СТІЙКА — варта
• СТОЖАРИ (ІСКРИ) — тут надзвичайної сили вогонь
• СТОНЖЕЧКА — стрічка
• СТОРОНА — засторонок в клубі
• СТРАЖНИК — нижчий поліцейський чин в сільських місцевостях, підлеглий уряднику
• СТРАТИТИ — згубити
• СТРАШНА (ХУРА) — застрахована
• СТРЕД, (НА) СТРЕД — посередині
• СТРИХ — горище
• СТРІВБОЧКИ — кайдани
• СТРІП — дах, склепіння, звід
• СТРІТИ — зустріти
• СТРІХ — горище
• СТРІЦОВИЙ — страусовий
• СТРІЧА — зустріч
• СТРУХНІТИ — сполошитися, злякатися
• СТУДЕНО — холодно
• СТУДНЯ — керниця, криниця
• СТУЛЕНЬ — пиріг без начинки
• СУБ — Союз українців Британії
• СУВІ — Союз українських воєнних інвалідів
• СУДОМА — тяжка хвороба, корчі; велике лихо
• СУДОШАЄ — зустрічає
• СУЗ — Східноукраїнські землі
• СУКМАН — сірячина, верхня одежа, кафтан
• СУКМАНКИ — верхній одяг
• СУЛІЯ — велика пляшка
• СУМ — Спілка української молоді
• СУНМ — Союз української націоналістичної молоді
• СУПЛІКА — письмова просьба, скарга, звернення, а також лист
• СУПРОВІТ — старший війт
• СУТ (Є) — є
• СУТУЛІВШЕ — зсутулившись
• СУХ — суша; на сусі —на сухому
• СУШЕДА — сусід
• СЯ ЗАБАВИЛИ — затрималися, забарилися
• СЯГ — міра довжини
• СЯНО — сіно
• СЬМО — є

Т

• Т — до
• ТАВОЛГА — лугова рослина, з стебла якої в старовину робили канчуки і шомполи для рушниць
• ТАДИ — тоді
• ТАЙСТРА — торба
• ТАЛА — назва рослини
• ТАЛЕР — старовинна срібна монета
• ТАЛЯР — старовинна срібна монета вартістю 75 коп
• ТАМБОР — барабан
• ТАНО — дешево
• ТАНШИЙ — менший, дешевший
• ТАРА — вокзал, станція
• ТАРАБАН — барабан
• ТАРЕЛЬ — талер
• ТАРНИЦЯ — дерев’яне сідло
• ТАСЬ Я ЗАТАЇЛА — приховала собі
• ТАШКА — шкіряна сумка
• ТВ — Тактичний відтинок
• ТЕ — тебе
• ТЕН — той
• ТЕРАЗ — нині, тепер, зараз
• ТИ — тобі
• ТИКАТИ — зачіпати
• ТИЛЯГИ — старовинна захисна одежа, лати із залізних або інших металевих пластинок; тиляги вживалися замість кольчуг
• ТИЛЬО — тільки
• ТИС — особлива порода хвойного дерева, яке відзначається міцністю і довговічністю; тис іде на спорудження кораблів
• ТИСОВА ЛАВКА — лава з тису
• ТИТАР — церковний староста, ктитор
• ТИТАРЬ — церковний староста, ктитор
• ТИТЮРКА — перепілка
• ТІ — тобі, тебе
• ТІВКО — стільки
• ТІЛЬКО — стільки
• ТЛОМИТИ — поїдати
• ТЛУМИТИ — поїдати
• ТЛУСТА — жирна, товста
• ТЛУСТИЙ — товстий
• ТОВАР — худоба
• ТОВАРИСТВО КРЕВНЕ І СЕРДЕЧНЕ — нерозривне братство, тісно згуртоване товариство; щирі друзі
• ТОВДИ — тоді, того часу, в той час
• ТОПАНКИ — туфлі, взуття
• ТОПІР — палиця з металевим топірцем замість рукоятки
• ТОПІРЕЦЬ — палиця з металевим топірцем замість рукоятки
• ТОСЬ — ти
• ТОТА — та, вона сама
• ТОТО — оце
• ТОЧИТИ — котити
• ТРАБА — треба, потрібно
• ТРАЙБУВАТИ — тут: приводити в рух
• ТРАЙСТА — торба
• ТРАПЕНИЦЯ — страдниця
• ТРАПИТИ — спішити, поспішати
• ТРЕН — поїзд
• ТРЕПІТЬ — тремтіти
• ТРИННЯ — потерть, подрібнена солома
• ТРІБУВАТИ — пробувати
• ТРОЩА — вітки
• ТРУМБЕТА — трембіта
• ТРУМНА — труна
• ТРУМНО — труна
• ТРУНВА — труна
• ТРУНОК — спиртний напій; шлунок,
• ТУЗЛУК — розчин кухонної солі для соління чого-небудь; тут дуже солона переварена вода
• ТУМА — людина мішаної породи, – один з родителів турчин або татарин, а другий українець
• ТУМА́ — неговірка людина
• ТУРАС — турчин
• ТУРМА — вежа
• ТУРНА — вежа
• ТУРСЬКИЙ — турецький
• ТЮРЯ — хліб з квасом
• ТЯ — тебе

У

• У ПРЕДМЕТУ — для прикмети, на прикмету
• У САМОМУ ХМЕЛЮ БУВАВ — був дуже п’яний
• УБЕЗПЕЧАТИ — застерігати, завіряти
• УБОЧА — луг
• УВВ — Українське визвольне військо (Німеччина)
• УВИХАТИСЯ — встигати, справлятися
• УВО — Українська військова організація
• УВФ — Український визвольний фонд
• УГА — Українська галицька армія
• УГВР — Українська головна визвольна рада
• УГІБАТИ — ловити
• УДОБНИЙ — достойний, той, хто придатний саме для певної справи
• УДП — Українське державне правління (оголосило відродження Української самостійної держави)
• УКА — лука
• УККА — Український конгресовий комітет Америки
• УКСР — Українська крайова студентська рада
• УЛАПІЛА — впіймала
• УЛОГИ — рівне поле
• УН — він
• УНА — Українська національна армія (Німеччина)
• УНВ — Українське національне відродження
• УНГАР — угорець, мадьяр
• УНГАРСЬКИЙ — угорський
• УНДО — Українське національно-демократичне об’єднання
• УНДС — Український національно-демократичний союз
• УНПО — Українська національна повстанська організація
• УНР — Українська народна республіка, Українська національна рада
• УНРА — Українська народна революційна армія (нова назва УПА Г. Бульби-Боровця від липня 1943 р.)
• УНС — Українська народна самооборона
• УНТИР — підлеглий
• УНФ — Український національний фронт
• УПА — Українська повстанська армія
• УПАДЕТЬСЯ — попаде до рук
• УПОМНИ — запам’ятай
• УРДП — Українська революційно-демократична партія
• УРЄД — місцева влада, повітова влада
• УРІКАТИ — докоряти
• УРЛЬОП — відпустка (з армії)
• УРПО — Українська революційна повстанська організація
• УСДРП — Українська соціал-демократична революційна партія
• УССД — Українська самостійна соборна держава, Українська суверенна соборна держава
• УССТ — Українське студентське спортивне товариство
• УЦЕКАТИ — втікати
• УЧАР — вівчар, пастух
• УЧАРЕЧКА — пастушка
• УЧКА — лучка (луг)
• УШКАЛА — річкові розбійники; тут турецько-татарські загарбники
• УШКАЛИ — річкові розбійники; тут турецько-татарські загарбники
• УЩЕРБИТИСЯ — всмоктатися в землю

Ф

• ФАЙДА — нагайка
• ФАЙКА — гуцульська люлька
• ФАЙНА — гарна, красива
• ФАЙНИЙ — гарний
• ФАЙНО — гарно, красиво, добре
• ФАЛАТ — кусень, шматок
• ФАЛЕЧНИЙ — впертий
• ФАЛЯ — хвиля
• ФАНДА — гарапник, довгий батіг
• ФАНТИНКА — одежинка
• ФАРМА — ферма
• ФАСУВАТИ — 1) припасовувати; 2) бідувати, мучитись
• ФАФУРИГА — тут поліцейський, городовий
• ФЕДЕРИНА — пелерина
• ФЕЙТ — вантаж, вантажний поїзд
• ФЕСТУНГ — фортеця
• ФЕЦИ — онучі (до чобіт)
• ФІЛІЖАНКА — чашка
• ФЛІНТА — рушниця
• ФНЄ — Фронт національної Європи
• ФОРГОВА — постать
• ФОСА — канава
• ФРАЇР — хлопець, коханий, парубок, жених, милий, коханець
• ФРАЇРЕЧКА — любка
• ФРАЇРКА — дівчина, кохана
• ФРАЇРОЧКА — дівчина, кохана
• ФРАС — чорт, чорт би тебе побрав
• ФРАСУВАТИСЯ — тривожитися
• ФРАСУНОК — журба, клопіт
• ФРАЮРОЧКА — дівчина, кохана
• ФРИШНО — скоро
• ФРИШТИХ — сніданок
• ФУКАТИ — кричати, гукати
• ФУРМАН — візник
• ФУЧИТ — хропить
• ФУЯРКА — один з видів сопілки
• ФУЯРОШ — той, що виготовляє сопілку, сопілкар

Х

• ХАЛАЗІЯ — лупцювання
• ХАЛАТ — тут: шинель
• ХВАЙДА — нагайка
• ХВОЙДА — хворостина
• ХВОЙДИНА — хворостина
• ХИЖА — хата
• ХІНИ — китайці
• ХЛАДОК — холодок
• ХЛІВОНЬКА — кривавиця
• ХЛО’ — хлопці, люди
• ХЛОПОК — тут джура, а також слуга з кріпаків
• ХОДАК — постіл
• ХОЛОЗІЯ — частування
• ХОЛОШНІ — домоткані штани
• ХОРУНЖИЙ — чин у козацьких військах, а також прапороносець
• ХОТАР — лани, луки, поля
• ХОЦЬ — хоч, хоча
• ХРУНЬ — запроданець, людина без совісті
• ХТОВДИ — тоді
• ХТОРИЙ — котрий
• ХУДОБА — достатки, рухоме майно, в тому числі худоба
• ХУДОБНИЙ — бідний, убогий
• ХУПАВИЙ — гарний, нарядний
• ХУСТА — білизна, одяг
• ХЦЕ — хоче
• ХЦЕШ — хочеш
• ХЦЯВ — хотів

Ц

• ЦАПКИ — на диби
• ЦАРИНА — засіяне поле; тут огорожене від поля місце, вигін, а також місце для випасу худоби
• ЦАРИНОЧКА — засіяне поле; тут огорожене від поля місце, вигін, а також місце для випасу худоби
• ЦВІТОМ ПРОЦВІТАНА ГАЛЕРА — галера, розмальована різнокольоровими яскравими фарбами
• ЦЕЖКО — тяжко
• ЦЕН — тінь
• ЦЕНТ — тут американська дрібна монета, сота частина долара
• ЦИ — чи
• ЦИБУХ — люлька
• ЦИЖМИ — чоботи, черевики, взуття; тут грубе взуття
• ЦИРКУЛ — округа, волость
• ЦІЖМИ — чоботи, черевики, взуття
• ЦІМБОРИК — товариш
• ЦІСАР — австрійський імператор
• ЦІХО — тихо
• ЦМИНТАР — кладовище
• ЦНУТИ — тужити
• ЦУГ — поїзд
• ЦУРОМКИ — суремки, військові сурми, труби
• ЦЮРА — козацький слуга, помічник, товариш, довірена особа військового керівника, джура

Ч

• ЧАБАК — лящ
• ЧАБАНІЇ — породисті воли, якими чумаки їздили в Крим
• ЧАКА, ЧАКО — каска
• ЧЕБЕРЯТИ — танцювати, пританцьовувати
• ЧЕПРАГА — сідло
• ЧЕРВЕНИ — червоні
• ЧЕРВОНИЙ ЗОЛОТИЙ — червінець, монета з чистого золота
• ЧЕРДАК — тут капітанський місток
• ЧЕРЕСОК — черес, широкий подвійний шкіряний пояс, в якому раніше носили металеві гроші
• ЧЕРЕШОК — черес, широкий подвійний шкіряний пояс, в якому раніше носили металеві гроші
• ЧЕРКЕЛЕСЕНЬКИЙ КІЗОЧОК — тут козел в отарі овець
• ЧЕРНИЦЕВ ЗІЛЛЯТИ — залити мазутою, дьогтем
• ЧЕРЧАТА — пофарбована в червець
• ЧЕРЧИК — монах; тут — гарний, красивий
• ЧЕРЧИК — червець (рослина з квітами червоного кольору)
• ЧЕСТЬ — частина
• ЧЕЧЕНЬ — тут козак-чеченець
• ЧИЖМАКИ — чоботи
• ЧИЖМИ — чоботи, черевики, взуття
• ЧИК — сорокопуд
• ЧИКЧИРИ — кавалерійські штани
• ЧИНШОВІ СЕЛЯНИ — селяни, які користувалися земельними угіддями поміщика, за що сплачували йому регулярний податок (чинш, оброк). З посиленням феодальної експлуатації більшість таких селян ставала кріпаками
• ЧИНЯЙ — відчиняй
• ЧІЖМИ — чоботи, взуття
• ЧІСАР — цісар
• ЧІЧКА — квітка
• ЧОБАНИСТЕНЬКІ — великі, крупні
• ЧУГАЙ — хлопець
• ЧУГА-ЧУГАНЯ — накидка, чоловічий одяг
• ЧУГИ — верхня чоловіча одежа в Прикарпатті; шерстяна накидка, вид свитки без рукавів
• ЧУДА — поміст на судні, капітанський місток
• ЧУЖЕНИЦЯ — чужий, нерідний, іноземець
• ЧУЛКА — волосся
• ЧУПАЄ — відмова на право перебування в даній місцевості
• ЧУПЕР — чуприна, чуб
• ЧУРА — козацький слуга, помічник, товариш, довірена особа військового керівника, джура

Ш

• ШАГ — гріш, 1/2 копійки
• ШАЖОК — гріш, 1/2 копійки
• ШАЙНІ — почесні
• ШАЙНУТИ — дунути
• ШАК — адже, тому
• ШАЛАТА — салата (городина)
• ШАНДЕР — жандарм
• ШАНКРУВАТИ — розбивати
• ШАНЦІ — земляні укріплення, окопи
• ШАПКА-БИРКА — шапка з овечого смушка
• ШАПКА-ВЕРГИРКА — шапка-венгерка
• ШАПКОВ ГАЧІ ЛАТАВ — шапкою штани латав
• ШАРАХВАН — шинель
• ШАРВАРОК — примусова робота на пана; тут робота на панському дворі, а також податок у панській Польщі на утримання доріг
• ШАРКАН — в’юга
• ШАРКАНТЬОВИ — шпори
• ШАРОНКА — шеренга, ряд
• ШАТИ — одяг, багата верхня одежа, риза
• ШВАБ — німець
• ШВАЙКА — товсте шило
• ШВАК — лясь!
• ШВАРНА — моторна, жвава
• ШВЕТ — світ
• ШЕ ДНЕСЬ — ще сьогодні
• ШЕЛЬВАХ — варта
• ШЕРЕТУВАТИ — перед помолом обдирати лузгу з зерна
• ШЕСТРИ — сестри
• ШИБАТИ — кидати, гойдати
• ШИКІВАТИ — готувати
• ШИКУВАТИ — готувати
• ШИПКА-ВИРГАНКА — шапка-венгерка
• ШИРИНА — хустка
• ШИРИНКА — хустка, тут: манишка
• ШИФ — корабель, пароплав
• ШИФА — корабель, пароплав
• ШИФКАРТА — квиток на пароплав
• ШИЦКИ — усі
• ШИЦКО — усе
• ШІДЗЕМ — сім
• ШІПКА — шапка
• ШІТО — сито
• ШІФА — корабель, пароплав
• ШЛИК — рід головного убору; тут висока смушева шапка з довгим суконним верхом, який іноді закінчується китицею; в думі — з бархату
• ШЛИЧОК — рід головного убору; тут висока смушева шапка з довгим суконним верхом, який іноді закінчується китицею; в думі — з бархату
• ШЛІЄЩЕ — шлеї
• ШЛІХТУВАТИ — загладжувати тканину завареним крохмалем
• ШЛЯМПАЦ — марширування
• ШМАРИТИ — викидати
• ШМАТ — одяг, шмаття
• ШНЕЛЬФАЄР — автоматична зброя
• ШНУР — ряд
• ШОПА — хлів з двома або трьома стінами для возів та господарчих речей
• ШОР — ряд
• ШОСТАК — дрібна монета в три копійки, шість грошів
• ШПАРУВАТИ — складати, заощаджувати гроші
• ШПАЦІРУВАТИ — прогулюватися
• ШПЕРУВАТИ — складати, заощаджувати гроші
• ШРУБОК — шруб; тут пробка для пляшки з різьбою
• ШТАНДАРИ — місце на дошках під піччю
• ШТАНЦІОН — залізнична станція
• ШТАЦІЯ — станція
• ШТВЕРЦІ — шлея, пристосування для перенесення великого вантажу однією людиною
• ШТИГУЛЬКАТИ — шкутильгати
• ШТИРІ ТА БИРІ — тут назва овець
• ШТО — що
• ШТО МАТ — що має
• ШТОКГАВЗ — тут: гауптвахта, карцер
• ШТРЕД, (НА) ШТРЕД — посередині
• ШТРОВГАЗ — тут: гауптвахта, карцер
• ШТУДЕРУВАТИ — мудрувати, муштрувати
• ШТУКА — тут: шматок поля
• ШУВНИЙ — гарний
• ШУГАЙ — парубок, хлопець
• ШУГАЙЦІ — парубки
• ШУДРА — незаконна жінка
• ШУДРАТИЙ — кучерявий; прикметник від: шудра
• ШУМНИЙ — гарний, пишний, буйний
• ШУТОНЬКА — вівця

Щ

• ЩЕ ’СЬ — ти ще
• ЩИРОЗЛОТИЙ — з чистого золота
• ЩІБОРІЩІ ВІВЦІ — вівці з відбитими рогами
• ЩО МУТЬ ВОЛЮ ЙМИТИ — що матимуть волю

Ю

• Ю — її
• ЮГАС — пастух
• ЮЖ — вже
• ЮЛКА — вулиця
• ЮРКИ — кілочки, які використовують при в’язанні снопів
• ЮРКОМ В’ЯЗАТИ — в’язати снопи за допомогою юрка, спеціального дерев’яного кілочка
• ЮТРО — завтра

Я

• Я ЙСЕМ ДРУТАР — я той, хто зв’язує дротом
• ЯБКА — яблука
• ЯБКО — яблуко
• ЯВ — взяв
• ЯВ СЯ — взяв, став
• ЯДЛОВЕЦЬ — ялівець
• ЯК З ТАТАРКИ ПАСКА — іронічно: як паска з татарського зілля
• ЯКО ВЛОНИ — торік
• ЯЛА — взяли
• ЯЛИ — взяли, стали
• ЯНИЧАРИ — привілейовані піхотні війська в султанській Туреччині, які використовувалися для каральних операцій; відзначалися особливою жорстокістю
• ЯНИЧЕНЬКИ — привілейовані піхотні війська в султанській Туреччині, які використовувалися для каральних операцій; відзначалися особливою жорстокістю
• ЯР — весна
• ЯРА БДЖОЛА — рання, весняна бджола
• ЯРЕЧОК — ярок
• ЯРИЗА — ярига, нижчий військовий, поліцейський служитель; тут перекладач
• ЯРИЙ — весняний
• ЯРИЙ ВІСК — білий віск, від ранніх взяток бджіл
• ЯРМАНОК — ярмарок
• ЯРМОЛОК — ярмарок
• ЯСА — галас, шум, а також салют, привітання гарматними пострілами
• ЯСИНА — галас, крик, тривога
• ЯСИР — полон, здобич, яка складалася з населення, взятого в неволю, а також неволя, рабство
• ЯЧАТИ — кричати по-лебединому, кричати, шуміти
• ЯЧИТИ — кричати по-лебединому, кричати, шуміти

Дивіться також

• Словник маловживаних та діалектних слів з проекту Українські народні казки