Українські народні пісні

Словник

А

  • Аби — Антибільшовицький народний фронт (Мехіко)
  • Абис — щоб
  • Адамашка — рід шовкової тканини; тут шовкова одежа
  • Адомашки — шовкова тканина
  • Аж — коли
  • Айно — так; тут — тільки
  • Аквавіточка — горілка (спотворене з лат.)
  • Аль — але
  • Альбо — або
  • Амбурк — Гамбург
  • Арештована гарматами — озброєна гарматами
  • Асесор — тут становий пристав
  • Атрамент — чорнило
  • Ачей — може
  • Аще — якщо

Б

  • Багна — трава
  • Бадва — обидва
  • Базавлук — річка, права притока Дніпра; острів Базавлук (Чортомлик), на якому була Запорозька Січ
  • Байдувати — байдикувати, гуляти, нічого не робити
  • Байрак — невеликий ліс по степових ярах та балках
  • Бакскар — хвостовий вагон
  • Балухатий — банькатий, лупатий
  • Бангов — вокзал
  • Банда — музика, оркестр
  • Бандурки — картопля, бараболя
  • Банно — сумно
  • Банувати — тужити, сумувати, шкодувати, журитися
  • Банюр — глибоко розмитий берег річки
  • Барбоси — тут жандарми і поліцаї
  • Барва — формений одяг (козацький чи солдатський)
  • Бардз — дуже
  • Бардзо — дуже
  • Барз — дуже
  • Барзе — дуже
  • Барзо — дуже
  • Барзо дивен — дуже дивний, дивовижний
  • Барило — бочонок
  • Баркан — дощатий тин
  • Барма — мундир
  • Барс — дуже
  • Барс би-м рад — дуже був би радий
  • Бас — тут: наглядач, господар, підприємець, наставник
  • Басани — обшивка одежі для прикраси
  • Басурман — магометанин, зокрема татарин; вживалося і як лайливе слово
  • Басурманський — магометанин, зокрема татарин; вживалося і як лайливе слово
  • Бати — 1) батоги; 2) бити
  • Батюхна — батько
  • Бача — вівчар
  • Баша — паша
  • Баюра — велика, глибока калюжа
  • Без — через
  • Без ліс — через ліс
  • Бекет — сторожа
  • Бербениця — діжка для сиру
  • Бервено — дерево, колода
  • Берти — копати, рити
  • Бесіда — розмова
  • Бетяр — гультяй
  • Бефель — наказ
  • Би — аби, якби, щоб
  • Би’м — я, мене, а також — щоб я
  • Бинда — стрічка для підтримування волосся (дівочий головний убір)
  • Биндочка — стрічечка
  • Бирка — вівця
  • Бити — бути
  • Бицюга — худоба
  • Биця — худоба
  • Бичувати — припрягати до однієї пари волів чи коней ще одну або кілька попереду, коли важка поклажа
  • Бігар — палиця, батіг
  • Бідити — бідувати, терпіти біду, лихо, нещастя
  • Бізмаль — мабуть
  • Бізувати — ручатися, запевняти, бути в змозі
  • Бізуватися — братися за щось
  • Бізун — нагай
  • Біларапська земля — білоарабська; тут турецька
  • Білиця — білка
  • Білозір — ясноликий, мудрий
  • Білозор — ясноликий, мудрий
  • Біляки — багата біла літня одежа з габи, білого сукна
  • Більцева — з вибіленого полотна
  • Блац — плац, майдан
  • Блєховати — заковувати в залізні кайдани
  • Богрейдочка — весільна стрічка, часто паперова квітка
  • Бодак — назва рослини
  • Бодниця — велика бочка
  • Боєв сє — боявся, лякався
  • Боїсько — тік
  • Боката — шматок чогось
  • Борзо — скоро, швидко
  • Бортак — дурень
  • Борше — швидше
  • Боский — божий
  • Боськати — цілувати
  • Ботей — отара
  • Бочкарі — постоли
  • Бравославець — хвалько, чванько
  • Бразалія — квітка
  • Бранка — полонянка
  • Бредці — ті, що бродять, або ходять вбрід
  • Брез — через
  • Брецман — гальмівний
  • Бріх — живіт
  • Бровар — броварня, пивоварня
  • Брущен — кущі, зарості
  • Бужаниця — бужанина
  • Буза — напій з проса
  • Бузувати — карати, бити, лаяти
  • Бузя — уста
  • Буката — шматок чогось
  • Булава — коротка палиця з кулеподібним потовщенням на одному кінці; в старовину знак військової або адміністративної влади
  • Булатнії саблі — шаблі з булату, спеціальної надзвичайно міцної сталі
  • Бунда — верхня одежа, своєрідне суконне пальто
  • Бундурки — картопля
  • Бунчук — коротке древко з металевими прикрасами і кінським хвостом, знак військової влади отамана, гетьмана
  • Бурка — буря
  • Буркована — брукована
  • Бурлак — бездомний, бідний, найманий робітник за часів кріпацтва
  • Бурлака — бездомний, бідний, найманий робітник за часів кріпацтва
  • Бурунька — люлька; тут люлька, виточена з березового кореня
  • Бутей — отара
  • Бути — черевики

В

  • В ворот — біля воріт
  • В гір — в гори
  • В набор — тут: в борг
  • В сашині — в корчах, осоці
  • В’ни — вони
  • В’язд — в’язниця
  • В’язові постоли — взуття з лика в’язу
  • Ваговий дрюк — дрюк, яким піднімають воза, щоб підмазати колеса
  • Вадний — гарний
  • Важатися — бавитися, гратися
  • Важити — замишляти, мати на увазі, щось замірятися зробити
  • Важниця — підставка під ваговий дрюк
  • Вакувати — гаяти час, нічого не робити
  • Вал — грубі, товсті нитки з паклі, товсті нитки з клоччя; тканина, виткана з грубої пряжі з клоччя
  • Валав — село
  • Валал — село, місто
  • Валівцева — зроблена з валу
  • Валова — село
  • Валовина — грубі, товсті нитки з паклі
  • Валяв — село
  • Ванда — гарапник, довгий батіг
  • Вандрувати — мандрувати
  • Вара — геть!
  • Варгатий — губатий
  • Варовати — берегтися, стерегтися
  • Варош — місто
  • Васпане — милостивий пане
  • Ватаг — отаман, керівник
  • Ватра — багаття, вогнище, вогонь
  • Вахи — одяг, лахміття, драна бідна одежа
  • Вахцимбра — вартівня
  • Вашець — ваша милість
  • Вбертати — обертати
  • Вби — якби, щоб
  • Вбриндувати — вдягнути, нарядити
  • Вважати — керувати конем при допомозі віжок
  • Ведле — біля
  • Векша — більша
  • Великий луг, луг — назва плавнів у пониззі Дніпра, де були землі Запорозької Січі
  • Велкі — великі
  • Велька — велика
  • Велький — великий
  • Вельо — багато
  • Вера — мабуть, правда, дійсно
  • Верг — кинув
  • Верені — рядна
  • Верета — рядно, мішковина; тут бідна одежа з мішковини
  • Веречи — кинути
  • Вермівка — премила
  • Веце — більше
  • Вецей — більше
  • Веций — більше
  • ВЗАРАН — завтра
  • Взоун — Великий збір об’єднаних українських націоналістів
  • Взун — Великий збір українських націоналістів
  • Вибагла — вигадала
  • Вибер — вибери
  • Вибранчик — рекрут
  • Вигляд — вікно
  • Видить ми ся — бачу я, бачиться мені, мені здається
  • Вилапати — виловити
  • Виложення — вилоги; тут: військові відзнаки на комірі
  • Вимова — умова
  • Вимте — вийміть
  • Вино — тут: виноград
  • Випуцувати — вичистити
  • Виргани — органи
  • Виставати — вийти, піти, минути
  • Вистати — вийти, піти, минути
  • Витачати (вози) — викочувати із сарая
  • Витки — звідки
  • Виточати (вози) — викочувати із сарая
  • Виховаш — виховуєш
  • Виходок — вбиральня
  • Вицвічений — вимуштруваний, навчений
  • Вищикати — вищипувати, виривати
  • Віграни — органи
  • Відбор (до відбору йдучи) — набір у солдати
  • Відвінувати — наділити приданим
  • Відзу — бачу
  • Відков — звідкіля; тут — з чого
  • Війнувати — воювати
  • Війт — сільський або волосний староста чи старшина
  • Війя — дишло у воловому возі
  • Віни — рослини
  • Вінирати — виринати
  • Віно — придане
  • Вінувати — давати посаг
  • Вір’яночка — свашка
  • Вірлята — орлята
  • Віт — війт
  • Вітова — війтова
  • Вклякати — ставати на коліна
  • Влію — волію
  • Влойки — воли
  • Влони — торік
  • Влякли — злякалися
  • Вна — вона
  • Во мені — про мене
  • Воброста — обростає
  • Вовоньки — воли
  • Водни — вдень
  • Воєвода — тут: перший нажатий сніп на ниві
  • Воємскі — військовий
  • Возовий — проїжджий возом, а також податок за проїзд возом
  • Вой войовати — війну воювати
  • Во́йна — войовничий, хоробрий, мужній
  • Во́йний — войовничий, хоробрий, мужній
  • Воко — міра рідини (1-1, 5 л )
  • Воковита — горілка
  • Вокоман — економ
  • Вола — кличе
  • Волайце — звіть
  • Воле — зоб
  • Волитися — тут бажати чогось
  • Волічка — вовняні нитки для вишивання
  • Волічки ремінні — зав’язки
  • Волки — воли, волики
  • Волоки — мотузки, якими зав’язують на ногах постоли і онучі
  • Волоки валові — зав’язки з валу від постолів, лаптів або личаків
  • Волоньки — воли
  • Волоський — молдавський
  • Воляр — пастух волів
  • Воргани — органи
  • Ворина — жердина з огорожі
  • Вочі — очі
  • Впіха́ла — тут: накидала, надавала
  • Врац се — вернися
  • Врел — вельми
  • Всев — усією
  • Вспішитися — поспішати, швидко щось робити
  • Всум — Виховна спільнота української молоді
  • Всяди — всюди
  • Втворіть — відчиніть, відкрийте
  • Втірочки — торочки; бахрома в рушниках
  • Вуботирі — ті, що везуть катафалк
  • Вулки — воли
  • Вуо — Волинське українське об’єднання
  • Вурда — низькосортний сир, виварений з сироватки овечого молока; підігріте квасне овече молоко
  • Вфасувати — припасувати
  • Вцалє — зовсім
  • Вшак — втім
  • Вше — завжди
  • Вшелиякий — всякий
  • Вши — всі
  • Вшистко — все
  • Вшитки — всі
  • Вшитко — все
  • Вшиток — весь, увесь
  • Вшіткі — усі
  • Вщолочати — встоятися

Г

  • Габа — дороге біле турецьке сукно
  • Гавз (гауз) — дім
  • Гавран — ворон
  • Гадвабний — шовковий, єдвабний
  • Ґазда — господар, хазяїн, а також селянин
  • Газдиненька — господинонька
  • Ґаздиня — господиня
  • Гайдамака — в XVII—XVIII ст. козак, селянин — повстанець проти соціального і національно-релігійного гніту
  • Гайдар — вівчар
  • Гайдарка — вівчарська палиця
  • Гайдук, гайдуки — в XVI—XVIII ст. солдати придвірного війська феодалів; солдати-найманці, а також карателі
  • Гайнувати — знищувати
  • Гайтове — лісові сторожі
  • Галера — каторга, велике гребне судно в середньовічній Туреччині, на якому гребцями були невільники, зокрема слов’янські, прикуті ланцюгами до лав
  • Гали — литки, ноги
  • Галійщина — Галичина
  • Ґамба — уста
  • Гамбіті — губи
  • Гамер — дрібна монета
  • Гандибурка — картопля
  • Ганьбитися — соромитися
  • Га́разд — порядок, лад
  • Гардша — краща
  • Гарман — тік, де молотять хліб
  • Гарнець — глечик
  • Гачі — штани
  • Гварити — говорити
  • Гвер — гвинтівка, зброя
  • Гвирка — оружно, зброєю
  • Гев — тут, сюди
  • Гемби — губи
  • Гербата — напій; в сучасній польській мові гербата означає чай
  • Гишечки — зменш від гишки (гижки) — холодець, драглі із ніжок, ніжки в холодці; ноги, ніжки; тут дрібні кісточки
  • Гілетка — міра
  • Глиця — тут стовпчик у дерев’яній кладці (через річку) або в огорожі
  • Глони — торік
  • Глядати — шукати
  • Гміна — волосне правління
  • Гнеска — сьогодні
  • Гнесь — сьогодні
  • Гнет — скоро
  • Гнів положити — розгніватися
  • Го — його
  • Годзінар — годинникар
  • Годний — гарний, а також добрий, здоровий
  • Гойний — гарний, достойний
  • Голдувати — давати данину, бути залежним від поборів
  • Голиця — місце, розчищене від дерев, лісу
  • Голота — біднота, бідняки
  • Голубець — гуцульський танцювальний крок
  • Гонорова служба — знатна служба з великим чином і доброю оплатою
  • Гора — горище
  • Гординський шлях — ординський шлях, шлях, вибитий татарською ордою під час спустошувальних наскоків на українські землі
  • Горівка — горілка
  • Горнец — горшок (посуда)
  • Горнець — глечик
  • Горохляний — в горошинах
  • Горці — горнята
  • Горшкодрай — мандрівний гончар, що ремонтував горщики
  • Госовкнула — посковзнулась
  • Госпо́да — власний будинок, господарство
  • Господар волоський — правитель, князь молдавський
  • Готар — межа
  • Гочкур — шнурок або ремінь для підперізування штанів
  • Гояна — гей
  • Ґрасувати — витоптувати
  • Грейцар — монета
  • Грейцер — дрібна австро-угорська монета
  • Грис — грубі висівки жита, якими годують свиней
  • Грінер блазен — лайливе прізвисько емігрантів
  • Гряна неділя — зелена (русальна) неділя
  • Гудак — скрипаль, музикант
  • Гудаки, гудачки — музиканти
  • Гужі — ремінь для прикріплення голоблі до хомута
  • Гужки — віжки
  • Гуляти — танцювати
  • Гуляти (в степу, на долині) — воювати, відбивати напад ворогів
  • Гуменний — панський наглядач за роботою кріпаків або наймитів на току
  • Гунгар — угорець
  • Гунм — Група української національної молоді
  • Гунцут — негідник
  • Гуня — чоловічий одяг
  • Гура — купа, гора
  • Гурале — горець
  • Гурба — юрба
  • Гуслі — скрипка

Д

  • Д’них — від них
  • Дакий — якийсь
  • Дакус — доки
  • Дампшифа — пароплав
  • Дамфіша — пароплав
  • Дамшиф — пароплав
  • Данці — танці
  • Дарок — подарунок
  • Дашто — дещо
  • Двигнути — підняти
  • Дедьо — батько
  • Демено — стерно, руль
  • Дес — де
  • Десяцький — тут помічник старости чи старшини, який виконував поліцейські обов’язки
  • Джинджуристий — чепурний
  • Джмуркати — моргати;
  • Джур — їжа з розведеної водою вівсяної муки і конопляної олії
  • Джура — 1) козацький слуга, помічник, товариш, довірена особа військового керівника; 2) джур; страва з непросіяної вівсяної муки без приправи; бідна страва
  • Дзбати — дбати, турбуватися
  • Дзгоравий — дірявий
  • Дзевечка — дівчина
  • Дзига — тут коловорот колодязя
  • Дзіндзіровий — чепурний, елегантний
  • Дзьора — дірка
  • Дзюравий — дірявий
  • Дзюри — дірки
  • Дзяд — дід (чужий)
  • Диби на ноги — кайдани для ніг з великої колоди
  • Дилина — товста дошка в підлозі
  • Димка — смугаста спідниця
  • Дипо, дипоя — вокзал
  • Ді — до
  • Дідвиці — бедра
  • Дідич — поміщик, великий землевласник
  • Ділетка — міра (четверик) для зерна
  • Днесь — сьогодні
  • Днєш — нині
  • Днище — дерев’яна дощечка, на одному кінці якої сидить пряха, а на другому кріпиться гребінь або куделя; вистругана дошка, донце з пазом на потовщеному кінці, куди вставляють гребінь
  • До ’статного — до останнього, всі до єдиного
  • До рахунку — до волості, а також до числа
  • Догварятися — домовлятися
  • Доїсти — надокучити, набриднути
  • Дойдж — дощ
  • Домарі — домохазяї; тут селяни
  • Домов — додому
  • Домов ся вернули — повернулися додому
  • Дос — досить, багато
  • Доста — досить, багато
  • Драб — тут бідняк
  • Драга — дорога
  • Дражечка — дорога
  • Дражічка — дорога
  • Дражка — дорога, доріжка
  • Драчка — битва
  • Дрема — той, що багато спить
  • Дрептати — ступати дрібно
  • Дриляти — викидати геть
  • Дрогове — подорожнє, податок за користування дорогами, що проходили через державні або поміщицькі землі
  • Друбні — дрібні
  • Дуб — човен, видовбаний з цілого стовбура дерева, зокрема з дуба
  • Дука — багатій
  • Дукат — червінець, старовинна золота монета; тут золотий червінець
  • Дукати — гроші
  • Дукач — багатій
  • Дуки-сребраники — багачі, вельможі
  • Дула бити — бити по потилиці, бити взаший
  • Дулі — сорт груш
  • Дульки — сорт груш
  • Дун — Дружина українських націоналістів
  • Дунай — будь-яка річка
  • Дуркати — галасувати, стукати
  • Дусити в руках — тут міцно тримати в руках, душити
  • Дутка — монета
  • Дуфати — надіятися, сподіватися, в цісаря дуфати — надіятися на вислугу в цісаря
  • Духвати — надіятися, сподіватися, в цісаря духвати — надіятися на вислугу в цісаря
  • Дучка — дірка, ямка
  • Душити — скинути
  • ДЦ — Державний центр
  • Дядя — батько

Е

  • Едеман — вид шовкової тканини
  • Ей йа лем ти ме — ой тільки ти мене
  • Екзекутива — Виконавчий орган, виконавча влада
  • Екзерцірка — муштра
  • Екзецирка — муштра
  • Екзецірка — муштра
  • Есаул — осавула, поміщицький прикажчик, наглядач за кріпаками або наймитами, а також офіцерський чин у козацькому війську

Є

  • Єгда — коли
  • Єгомость — піп, ксьондз
  • Єдвабна — шовкова
  • Єдвабний — шовковий
  • Єднати — тут піймати і знищити
  • Єдомашки — шовкова тканина
  • Єк — як
  • Єкус — якусь, якась
  • Єли казати — стали казати, говорити
  • Єнчий — інший
  • ЄРС — Європейська рада свободи
  • Єс — є
  • Єси — є, єсть
  • Єсьмо — є

Ж

  • Жалувати — жаліти, а також плакати
  • Жально — шкода
  • Же — що
  • Жеб — щоб
  • Жеби — щоб
  • Жебисце — якби
  • Желувати — бажати, а також жаліти
  • Жельний — зелений
  • Жем — що
  • Жені — жниці
  • Жентичка — сироватка
  • Жерувати — здобувати їжу; бавитися
  • Жєти — жати
  • Живиця — назва горілки
  • Живот — життя
  • Живота — життя
  • Жидати — чекати, ждати
  • Жіброванії (вівси) — засмічені осотом
  • Жлукто — видовбана з цілої колоди велика діжка для пропарювання білизни; видовбана кадка без дна для зоління білизни
  • Жмачок — жмут, шматок
  • Жовнір — солдат
  • Жолоб — глибока і вузька долина

З

  • З волоського боку — з Молдавії
  • З гури — з гори
  • За стодовком — за стодолою
  • За твоєю головою — під твоїм керівництвом
  • Забавлятися — затримуватися
  • Забуртити — устромити
  • Завержте — закиньте
  • Завивало — чалма
  • Завоєць — пучок, збиток, складка, перев’язка
  • Заволайце — закличте
  • Завше — завжди
  • Заганути — загадати
  • Загардувати — загатити
  • Заглавок — подушка
  • Загловок — подушечка під голову
  • Заграда — місто, город
  • Загродова шляхта — окружна, повітова дрібна шляхта
  • Задобіддя — до обіду, перед обідом
  • Зазуй — взуй
  • Зайда — рядно, в якому носять скошену траву
  • Заказнище (від заказник) — прикажчик, осавула
  • Заки — поки
  • За́клі — поки
  • Заклопати — постукати
  • Закля — поки,заки
  • Зала́та — латка
  • Залаяти — посварити
  • Залубні — сани з кузовом
  • Залудніти — забубніти
  • Залюштати — зіпріти
  • Зальоти — залицяння
  • Замутитись — знайти привід
  • Заніз — палиця, що продівається в кінці ярма і замикає шию вола
  • Запаска — передничок, фартушок, спідниця; тип жіночого фартуха (поясного одягу у вигляді куска тканини шириною 60—70 см): полотняного, що одягається до спідниці або вовняного, що носиться до плахти та обгортки
  • Запекти хлівоньку — пролити кров у бою
  • Заран — вранці
  • Зарінок — берег, покритий дрібними камінцями
  • Заріночок — бережок
  • Зас — знов, знову
  • Застава — загорода
  • Заставщина — закладання
  • Застрійте стріли — запустіть, направте стріли
  • Застум — глухе місце
  • Засцярана — принижена
  • Зась — знову
  • Зафасувати — одержати платню, гроші
  • Зацерувати — муштруватися
  • Зашелескотіти — тут зарябіти в очах від чийогось швидкого бігу
  • Збабрана — брудна
  • Збан — дзбан
  • Збанка — дзбан
  • Збиткувати — тут чинити збитки, займатись здирством
  • Зваряти — золити
  • Звір, звур — яр, улоговина
  • Згара — зграя, банда
  • Згорбулівше — згорбившись
  • Здало — вдало, здорово
  • Здекутор — екзекутор; тут чиновник, який примусово збирав податки з застосуванням фізичного покарання боржника
  • Здецірка — муштра
  • Здикуційні кошти — гроші, взяті шляхом екзекуції, в примусовому порядку
  • Зело — рослинність, врожай
  • Земя — земля
  • Зецерувати — муштруватися з примусу, примусово
  • Зизаючи — гегочучи
  • Зицирувати — муштруватися
  • Зицірка — муштра
  • Злапати — зловити, спіймати
  • Златоглави — дорога верхня одежа з шовкової парчі, витканої або вишитої золотом чи сріблом
  • Злизи — сльози
  • Зличний — прекрасний, чудовий
  • Злочиста — золотиста
  • Зме — ми,
  • Змилити — помилитись
  • Змудрувати — тут змордувати, закатувати
  • Знаменами обкидати — оточувати полками
  • Золотий — злотий, в старовину монета в п’ятнадцять копійок
  • Зопихати — товкти (просо)
  • Зострійте — підготуйте, пристройте
  • Зохабити — лишити, покинути, залишити
  • Зохабляти — залишати, покидати
  • Зохобити — лишити, покинути, залишити
  • Зрабувати — загарбати, забрати
  • Зрокові — строкові
  • Зруцати — кидати
  • Зте — ви
  • Зубельці — уздечки
  • ЗУЗ — Західноукраїнські землі
  • ЗУНР — Західноукраїнська народна республіка
  • Зунуватися — втомитися
  • Зчалувати — зчарувати
  • ЗЧОУН — Закордонні частини організації українських націоналістів

И

  • Ись — ти

І/p>
  • Ід — до
  • Ідце — йдіть
  • Із трисунков — з косицею за капелюхом
  • Ізбарзе — дуже
  • Ізгвалтувати — тут збентежити
  • Ізиздріти — побачити
  • Ізувезди — звідусіль
  • Іно — тільки, лише
  • Іста — справжня
  • Істий — справжній
  • Істичок (від істик) — паличка з залізним наконечником, якою зчищають землю з плуга
  • Ісц — іти
  • Іши — ще

Ї

  • Ї — її
  • Їда — рот
  • Їдат — їсть
  • Їднати — тут завойовувати, примушувати силою
  • Їми — візьми

Й

  • Й а — а (часто в піснях вживається замість складу для збереження ритму)
  • Йно — тільки, лише

К

  • Кабак — гарбуз
  • Кабат — куртка, солдатський мундир
  • Кабатик — спідничка
  • Кабачна — шинкарка
  • Кабая — рід одежі
  • Кава — сива ворона, галка
  • Кавка — сива ворона, галка
  • Кавуник — сива ворона, галка
  • Кагла — отвір в печі
  • Каглянка — онучана затичка для димаря від печі
  • Каді — коли
  • Кадук — чорт
  • Кадь — бочка
  • Каждий ся виспит в заглавку — кожний виспиться на подушці
  • Калай — капелюх
  • Калап — капелюх
  • Камарат — товариш
  • Камаша — сорочка
  • Камеша — сорочка
  • Камизелька — жилетка
  • Камлицькі князі — кримсько-татарські хани
  • Камрати — товариші
  • Камратиська — товариші
  • Камраття — товариші
  • Кано́н — тут гармата
  • Кантар — вуздечка
  • Канюка — назва птаха
  • Каня — птах (коршун)
  • Капець — шкіряне скріплення в ціпові
  • Капиця — шкіряне скріплення в ціпові
  • Каплювати — з’єднувати
  • Кар — вагон
  • Караван — винокурня
  • Каравати — одяг
  • Карбач — батіг, нагайка, канчук
  • Карічка — коло
  • Кармазин — сукно темночервоного кольору; тут дорога верхня одежа з кармазину
  • Карта — повістка, лист
  • Картка — повістка, лист
  • Касарня — казарма
  • Катанка — тут: мундир солдатський
  • Катун — солдат, рекрут
  • Катуна — солдатчина
  • Кач! — гиля!
  • Каштани — тут: вороні коні
  • Каюк — річковий човен, зроблений з цілої колоди
  • Квадр — чверть
  • Кватера — тут місце в шинку
  • Кватира — тут кватирка
  • Кеби — якби
  • Кед — коли, коли б
  • Кеда — коли
  • Кедзь — коли
  • Кедь — коли
  • Келеп — чекан, палка з рукояткою, звичайно з металевою набивкою
  • Кельо — скільки
  • Кельчик — витрати, кошти
  • Кельчік — видаток, кошти
  • Кем — дай, подайте; тут — коли
  • Кендериця — кукурудза
  • Кендюх — шлунок четвероногих тварин
  • Кеньдюх — шлунок четвероногих тварин
  • Кеоун — Крайова екзекутива організації українських націоналістів
  • Кепень — військова шинель
  • Керва — кров
  • Керпці — взуття (постоли)
  • Керт — садочок
  • Керта — город, сад
  • Кет — коли
  • Кибал — обруч із тканини, дерева, лози, який підкладали під очіпок на голову
  • Кибалиця — обруч із тканини, дерева, лози, який підкладали під очіпок на голову
  • Кибалка — обруч із тканини, дерева, лози, який підкладали під очіпок на голову
  • Кильо — скільки
  • Киндюх — шлунок четвероногих тварин
  • Киндяк — рід бавовняної тканини; тут різнокольорові смуги на одежі
  • Кирва — кров
  • Киселиця — борщ вівсяний
  • Кичера — гора
  • Ківер — головний убір з твердої шкіри
  • Кіженькая — тяженькая
  • Кійло — тирса, ковила
  • Кіля — коло, біля
  • Кімиш — пам’ятаєш
  • Кінва — дерев’яний посуд для пиття, місткістю близько літра
  • Кірва — кров
  • Кісто — тісто
  • Кіш — козацький табір; тут місце розташування військового керівництва, центр Запорозької Січі
  • Клебан — римсько-католицький священик
  • Клейноди — атрибути влади
  • Клейноти — дорогоцінності
  • Клич — репутація
  • Клит — комора
  • Кліт — комора
  • Кліть — комора
  • Ключка — дерев’яний крюк
  • Ключник — наглядач над невільниками на галері
  • Кляйники — одяг, одежа
  • Кобеняк — суконний довгий одяг з капюшоном
  • Коби — якби, коли б
  • Кобила — тут: брак, допущений під час роботи на ткацькому верстаті
  • Кобівка — кошик з лепехи
  • Ковалнік — коваль
  • Ковбань — Кубань
  • Ковбиця — передній отвір печі
  • Кожілка — кужіль
  • Козублю — козубенька, кошіль
  • Кой — коли, раз
  • Коко — яйце
  • Колесечка — коліщата
  • Колієчка — залізниця
  • Колія — залізниця
  • Колопні — коноплі
  • Колот — колотнеча, битва
  • Комендерувати — командувати
  • Комин — димар
  • Компанійці — тут козаки-кіннотники в XVIII ст
  • Компанія — тут рота, військовий загін
  • Комутити — каламутити
  • Конарі — гілки
  • Коновка — дерев’яна або залізна кружка, відро
  • Конфідент — поліцейський агент, шпик
  • Копа грошей — тут 50 копійок
  • Корець — міра сипучих тіл
  • Корняти — будити, квапити, підганяти, зганяти
  • Коровод — хоровод, коло
  • Корогва — тут запорозький прапор
  • Корогод — хоровод, коло
  • Коруна — корона
  • Косиці — квіти
  • Котюг — кусок, шматок
  • Коцурка — кішка
  • Кош — козацький табір; тут місце розташування військового керівництва, центр Запорозької Січі
  • Кошеля — сорочка
  • Кошовий — начальник коша
  • Кошовий отаман — військовий керівник Запорозької Січі
  • Кошулейка — сорочина
  • Кошуля — сорочка
  • Кпити — насміхатися
  • Крава — корова
  • Кравати — хорвати
  • Крайка — тканий жіночий пояс
  • Крайник — управитель краю в Карпатах
  • Кральове — королі
  • Красна — красива
  • Красний — чудовий, хороший, гарний
  • Красні — гарно
  • Крезент — повітове, окружне начальство
  • Крейсамт — повітове, окружне начальство, влада
  • Крейцат — австрійська копійка
  • Кремінал — в’язниця, тюремний замок
  • Крепірувати — мучитися
  • Кресанина — бриль, капелюх
  • Крижем ударитися — упасти в знемозі, знепритомніти
  • Кризент — повітове, окружне начальство, влада
  • Крич’їв би’м — кричав би я
  • Крокіс — дикий шафран
  • Кроковеє колесо — сонце
  • Крокос — дикий шафран
  • Крулевські ляхи — тут королівська шляхта
  • Крумплі — картопля
  • Крунулася — кинулася, повернулася
  • Крутні — жахливо
  • Кряк — кущ
  • Крячок — 1) назва птаха; 2) лісок
  • Ку — до
  • Кубок — тут металевий посуд для пиття вина або горілки, велика чарка
  • Кужіль — розчесаний і підготовлений до прядіння льон чи коноплі
  • Кукіль — бур’ян
  • Кукільниця — турботлива, старанна жінка
  • Кульбака — сідло
  • Куманиця — конюшина
  • Кумісний — з фабричної тканини
  • Купавая — гарна
  • Курецейні — податок за курей
  • Курінь — невеликий козацький військовий підрозділ, а також невеликий населений пункт чи примітивне житло
  • Курта — коротка, маленька
  • Кус — трохи
  • Кусціся — кусник, трошки, трошечки (кус-трохи)
  • Кутуз — тюрма, в’язниця
  • Куфа — бочка
  • Куфер — скриня, скринька, чемодан
  • Куферок — скриня, скринька, чемодан
  • Кухва — бочка
  • Куцко та бирко — собаки-вівчарки
  • Кучімка ягнячка — хутрова шапка
  • Куши — тут: їж
  • Кушуля — сорочка
  • Кячері — кущі

Л

  • Лаба — лапа
  • Ладівниця — тут патронташ
  • Ладувати — вантажити; тут: готувати
  • Лайтан — рейтар; переважно так називали найманих іноземних солдатів-кавалеристів
  • Ланвіт — війт
  • Лапай — лови
  • Лапайце — хватайте, ловіть
  • Лапати — ловити
  • Лахаші — погане взуття
  • ЛВУ — Ліга визволення України
  • Левенець — парубок, молодець
  • Легіник — парубок
  • Легінь, леґінь — парубок, молодець
  • Леда-який — який- небудь
  • Ледіник — парубок
  • Ледінь — парубок, молодець
  • Ледонько — льодок, льодонько
  • Лем — лише, тільки, але
  • Лем сом сам — тільки я сам
  • Леманути — побігти
  • Лементар — регіментар, воєначальник, командуючий військами
  • Лен — льон
  • Ленча — сочевиця (їжа із сочевиці)
  • Летяга — нетяга, бідняк, у якого немає худоби, майна, навіть домівки
  • Ли — чи
  • Лижка — ложка
  • Лисковий бук — лисковий кий, кий з міцного горіхового дерева, що блищить від довгого вживання
  • Листи визволенні — документи, грамоти про звільнення від рабства або кріпацтва
  • Листя — тут документи, листи
  • Личи — лише
  • Лігати — лягати
  • Лідвоньки — бедра
  • Лінкшав — ліворуч
  • Ліпша — краща
  • Лісні — тут урядовці
  • Логаза — ячмінна каша
  • Логаль — гоголь
  • Локоть (полотна) — старовинна міра довжини, приблизно півметра, тобто від ліктя до кінця середнього пальця руки
  • Лонка — лука
  • Лотоки — жолоб, по якому тече вода на млині
  • Лубочок — вулик
  • Луг — див Великий Луг
  • Лудинячко (від лудина) — одежина
  • Лун — Легія українських націоналістів (створена в 1925 р. в Чехії, м. Подеброди)
  • Лупати — розбивати, колоти
  • Луст — шматок
  • Луста — шматок
  • Луччого клича — хорошого імені, доброї слави
  • Луччої руки — майстер на всі руки
  • Людська денежка — копійки старцям, жебракам
  • Лядуй — гадай, міркуй
  • Лядчина — Галичина
  • Лящик — корець
  • Льогр — шпиталь
  • Льонд — країна, земля

М

  • ’М — їм, ним, а також мене, мені
  • ’Ме ліпше жити — буде, матиме можливість краще жити
  • Маглювати — катати білизну
  • Маєран — зілля пахуче
  • Мазниця — цеберка для тримання дьогтя; велика чорна смушкова шапка
  • Майданчики — майданники, смолокури
  • Малай — хліб з кукурудзи, гороху або проса; погано спечений хліб, в’язкий
  • Малахай — канчук, нагайка
  • Малює ся — фарбується
  • Мам — маю
  • Маме — маємо
  • Мандатор — особа, що діяла за певним дорученням; тут уповноважений поміщика, управитель маєтками в кол. Галичині та Буковині, управитель панського маєтку
  • Манджати — мандрувати, швидко йти
  • Манерка — фляга
  • Манірка — фляга
  • Марець — март, березень
  • Маржинка — худібка
  • Масіровати — марширувати
  • Мат — має
  • Мац — мати
  • Мацур — котик
  • Мачула — рогожа, мочала
  • Маш — маєш
  • Машингвер — кулемет
  • Маштальня — стайня, конюшня
  • Меблівницев — рублем для качання білизни
  • Медже — поміж
  • Мей — моєї
  • Мельдувати — повідомляти
  • Мельдуватися — реєструватися
  • МЕМО — будемо, станемо
  • Мене рік погодив — мене доля помилувала
  • Мериндя — їжа, що бере із собою пастух у поле
  • Ме́те — маєте, повинні
  • Меш — будеш
  • Ми — мені
  • Миготати — блистіти
  • Микати — смикати
  • Милка — люба
  • Митернішок — Клемент Меттерніх (1773-1859), австрійський державний діяч, реакціонер
  • Мито — пошлина, плата за право торгувати; тут плата за право проходити землею, мостами чи шляхами якогось магната або держави
  • Мичка — в’язка льняного або конопляного волокна, підготовлена для прядіння
  • Мі — мені, йому
  • Мівка — мілка
  • Міло — дрібно, мілко
  • Міріють — міряють
  • Міст — тут стіл
  • Мітка — старовинна міра ниток 40—50 пасом
  • Мішити — заважали
  • Млака — калюжа
  • Мнє — тут: ім’я
  • Мні — мене
  • Мня — мене
  • Молов — дамба
  • Молот — тут військові сутички, битва
  • Мольмеся — молімося
  • Монарха — монарх, імператор
  • Монетки — достатки, майно
  • Мостивий — знатний пан, великий вельможа
  • Мочар — трава; місце з підґрунтовою водою, мокрий грунт, болото, низьке, болотисте місце, трясовина
  • Му — йому,
  • Муй — мій
  • Мультанська земля — тут земля, підлегла турецькому султану, зокрема молдавська
  • Мурафлина — болотяна ягода
  • Мурзак — татарин
  • Мурий — темно-сірий, з п’ятнами (масть)
  • Мя — мене

Н

  • ’НІ — мене, мені
  • НА БЕКЕТІ — на сторожі
  • НА ВІШКИ ДАВАЛА — повідомляла
  • НА ГОСТИНУ — в гості
  • НА ПРИКОВІ — бути прикутим до чогось
  • НА УБОЧИ — на краю
  • НАВРЯТИТИ — тут приготувати, зібрати
  • НАГАЇ — тут кримські степові татари, ногайська орда
  • НАГАЙЦІ — тут кримські степові татари, ногайська орда
  • НАГЛА — гола
  • НАДІВАТИ — надіятись, сподіватись
  • НАДІЛОК — тут піхва для шаблі
  • НАДОЛЬСЬКИЙ — анатолійський, турецький
  • НАЙ — нехай, хай
  • НАЙОМЧИК — бідняк, якого багатії наймали іти за них до армії в солдати
  • НАЙСКРУТНІША — найпроворніша, найжвавіша
  • НАКЛАД — податок
  • НАКПИТЬСЯ — насміятися
  • НАЛЕНУТИ — налинути
  • НАЛУЖ — наложи
  • НАПАТРЯСЯ — надивляється
  • НАРИВАТИ (ЯРМА) — прикріпляти ярмо до дишла, запрягати
  • НАРІК — на наступний рік
  • НАРОКОВАТИ — іти до війська, виступати в похід
  • НАРУКУВАТИ — іти до війська, виступати в похід
  • НАСАД — частина воза: подушка зверху осі
  • НАСПАК — навпаки
  • НАСТАНОВЛЯТИ — призначати, назначати, научати
  • НАТИНА — дика лобода
  • НАТИСКИ КОНЮ — натискати на коня, бити в боки стременами
  • НАУЩАТИ — навчати
  • НАФТОВ ОБІЛЛЯТИ — облити гасом
  • НВРО — Народно-визвольна революційна організація
  • НЕ ЗНОБИВСЯ — тут невдача
  • НЕ ЛЕДАЙКОМУ — не абикому, а достойній людині
  • НЕ ПАТРИ — не дивися
  • НЕ СМІМ — не смію
  • НЕ СТАЛАЙСЯ — тут: не журися
  • НЕ ХЛОПЕЦЬ — тут не кріпак
  • НЕВ — нею
  • НЕВІХНА — невістка
  • НЕДОВІРОК — ренегат, відступник, зрадник свого народу
  • НЕЛЯ — не можна
  • НЕНУЖЛІ — ніж, чим
  • НЕОШАТНО — бідно, не нарядно, обідрано
  • НЕСКА — сьогодні
  • НЕСПОСОБНА — тут не здатна для роботи
  • НЕСУЦИЙ — нездатний
  • НЕТЯГА — голота, бідняк, що не має ні тягла, ні домівки
  • НИҐДА, НИГДА — ніколи
  • НИЗ — Запорозька Січ
  • НИНЬКИ — тепер, зараз
  • НИЧ — нічого
  • НІ — мене
  • НІ’КА — ніяка
  • НІГДА — ніколи
  • НІГДЕ НЕ ВСТАВ — ніколи не піднявся
  • НІГДИ — ніколи
  • НІМ — поки
  • НІТ — немає
  • НІЦ — нічого
  • НІЧ — нічого
  • НІЧКА ЧЕТВЕРТЕНЬКА — вночі під четвер
  • НО — тільки, лише
  • НОВЕНА — звістка
  • НОГАВИЦІ — сукняні штани
  • НОРЦОВЕ ПИВО — тут молоде, не готове ще для вживання пиво
  • НОТАРУШ — нотаріус
  • НУЖКИ — ніжки, ноги
  • НЮ — неї, її
  • НЮМ — поки
  • НЯ — мене
  • НЯЙ — нехай
  • НЯНЬКО — батенько
  • НЯНЬО — батько
  • НЬЇЖ МІ — чим (ніж) мені, а також майже
  • НЬОВ — нею

О

  • ОБВАХТА — гауптвахта
  • ОБВУ — Об’ єднання бувших вояків-українців
  • ОБВУА — Об’єднання бувших вояків-українців в Америці
  • ОБЕРШТ — полковник
  • ОБІБРАТИ — взятися, стати, згодитися на якусь справу
  • ОБЛАВОК — борт судна, галери
  • ОБЛАЗ — 1) крута гора, скеля; 2) тут обманна позика, обманна лотерея
  • ОБЛАК — вікно
  • ОБЛАПИТИ — обняти
  • ОБЛАЧОК — вікно, віконце
  • ОБЛІКАТИ — одягати
  • ОБЛУДНИЙ — брехливий; тут ошуканий, обдурений
  • ОБМІТНИЙ — замітний
  • ОБОЛОК — вікно
  • ОБОЛОНА — віконце
  • ОБОЛОНЯ — вікно; синє небо; низькі луки
  • ОБОЛОНЬ — низьке лугове місце
  • ОБОРА — загороджене місце для скоту, обійстя
  • ОБРУС — скатертина
  • ОБУШОК ЩИРОЗЛОТНИЙ — чекан, ручна золота зброя
  • ОВКУГ — Організація вищих кляс українських гімназій ( розповсюджували нелегальну літературу, проводили свята «стрілецьких могил», збирали гроші на бойовий фонд УВО, у 1924 р. видала журнал «Метеор»)
  • ОҐІН — хвіст
  • ОГНИНЕЦЬ — чортяка
  • ОГРУДЕЧОК — горідчик, городчик
  • ОД ДУБА ДО ДУБА — від човна до човна
  • ОДАМАШКА — адамашка
  • ОДВАХ — гауптвахта
  • ОДЕЛІЯ — одяг
  • ОДЕНКИ — сходини заміжніх жінок вдень для виконання ручних робіт
  • ОДКАЛЬ — звідки
  • ОДОМАШ — почастунок
  • ОДПОЧАТИ — відпочити, відпочивати
  • ОДРОБИНА — крихта, крапля
  • ОЗЕРНИЦЯ — озерна, лиманна сіль
  • ОКЛИЧЕН — відомий, знаний далеко
  • ОКО — міра рідини (1-1, 5 л )
  • ОКОВИТА — горілка
  • ОКОЛИЧНІ — навколишні
  • ОКОЛОТ — оббитий, обмолочений сніп, сніп соломи
  • ОКОМАН — тут економ-каратель
  • ОКОМОН — економ
  • ОКОМУН — економ
  • ОКРАЄЧКА — жіночий поясок
  • ОКРЕНТ — пароплав
  • ОКРУГ ОСТУПАТИ — оточувати, окружати
  • ОМІТАТИ — віяти
  • ОНГАР — угорець; тут: виходець з Австро-Угорщини, який емігрував до Америки
  • ОНО — тільки
  • ООЧСУ — Організація оборони чотирьох свобод України в США
  • ОПАНЧА́ — епанча, рід верхньої одежі; погана одежа з епанчі
  • ОПАНЧИ́НА — епанча, рід верхньої одежі; погана одежа з епанчі
  • ОПАНЬЧИ́НА — рід верхнього одягу
  • ОПАЧИНА — велике весло на гребному судні, яким гребли кілька чоловік разом
  • ОПОЧИНОК — відпочинок
  • ОРАНДА — шинок
  • ОРДІВ — бочка
  • ОРЕК — земельний маєток
  • ОРЕНДА — шинок
  • ОРНАУТА — арнаутка, сорт ярої пшениці
  • ОС(Ь)МИНА — міра землі
  • ОСАВУЛА — поміщицький прикажчик, наглядач за кріпаками або наймитами, а також офіцерський чин у козацькому війську
  • ОСАДИТИ — оточити, обложити
  • ОСМОТРЯТИ — дивитися, оглядати
  • ОСТАЛЕЦЬ — останній сніп на ниві
  • ОСТИ — остюки
  • ОСТРОГИ — шпори
  • ОСТРОЖНІ — тюремні
  • ОСТУПАТИ — облягати, оточувати
  • ОСЬМАК — старовинна монета в чотири копійки, вісім грошів
  • ОТАМАН — військовий керівник; тут керівник козаків і озброєних селян (військовий отаман), а також старший над групою селян у поміщика
  • ОТАРНИЦАЙТЕ — осідлайте
  • ОТКАЛЬ — звідки
  • ОТТАЛЬ ПРЕЧ — звідти геть
  • ОУН — Організація українських націоналістів
  • ОУНСД — Організація українських націоналістів самостійників-державників.
  • ОХАБИТИ — лишати, покидати
  • ОХАБЛЯТИ — лишати, покидати
  • ОХВАЛА — похвала
  • ОХОТНИК — доброволець; викликати на охотника — набирати добровольців, охочих; охотне військо — добровольці
  • ОЧЕРТ — коло
  • ОЧЕРТОМ СІДАТИ — сідати колом
  • ОЧКУР — шнурок або ремінь для підперізування штанів

П

  • П’ЯДЬ — старовинна міра довжини, приблизно одна п’ята метра
  • П’ЯТОЙКА — п’ятниця
  • ПАДИМЕНТ — підлога
  • ПАЛ — впав
  • ПАЛЕНКА — горілка
  • ПАЛІНКА — горілка
  • ПАЛОНКА — паланка; тут укріплений частоколом і земляним валом населений пункт
  • ПАЛЮНКА — горілка
  • ПАЛЬОНКА — горілка
  • ПАНТЛИКАР — продавець дівочих стрічок
  • ПАРАДНИЙ — гордовитий, пишний
  • ПАРОВІЇ — селяни, які мали пару волів
  • ПАС — паспорт
  • ПАСМО — 30 ниток
  • ПАТРИТИ — дивитись
  • ПАТРОЛЬ — патруль
  • ПАТРОН — тут портрет
  • ПАХОЛЯ — немовля
  • ПАЦЬОРИ — намисто
  • ПАЧЕ — краще, а також дужче, сильніше
  • ПАША — турецький вельможа, великий пан
  • ПЕ(Й)ДА — плата, платня, заробіток
  • ПЕКНА — хороша, красива
  • ПЕЛЕНА — подол сорочки
  • ПЕЛЕХАТИЙ — волохатий
  • ПЕНЄДЗИ — гроші
  • ПЕНЄЖИ — гроші
  • ПЕРЕКРІЙ — місяць у другій чверті
  • ПЕРЕМИШНЕ ВІКНО — вікно напроти печі
  • ПЕРЕРІЖ — місяць в другій чверті
  • ПЕРПІЧКИ — ринки, кастрюлі, сковороди
  • ПЕРСТЬ — земля
  • ПЕТЕЧИНА — верхній одяг з грубого сукна
  • ПЄЦ — піч
  • ПИВАТ — п’є
  • ПИВНИЦЯ — винний склеп, льох
  • ПИЛЯ — біля
  • ПИЛЬНИЙ — невідкладний, потрібний, спішний
  • ПИПКА — люлька
  • ПИСАР ВІЙСЬКОВИЙ — начальник військової канцелярії: тут — канцелярії гетьмана
  • ПИСОК — рот, губи
  • ПИТЕЛЬ — сито на млині для відсіювання (питлювання) муки
  • ПИЩАЛЬ — старовинна вогнепальна зброя, довга і важка рушниця, яка заряджалася з дула
  • ПИЩИСЬКА — лице, губи (зневажливо)
  • ПІВЧВАРТАСТА — триста п’ятдесят
  • ПІВШЕСТИ — п’ять з половиною, а також три
  • ПІДТОКИ — колодка, що з’єднує передню частину воза із задньою
  • ПІКІНЕРИ — частини російської армії, озброєні піками
  • ПІЛ — дерев'яні нари в українській хаті, що розміщувались вздовж задньої стінки між піччю та боковою стіною
  • ПІНОВАНА ПЛЯШКА — міцне, піноване вино, особлива міцна горілка
  • ПІНЯЗИ — гроші
  • ПІНЯЗІ — гроші
  • ПІНЯЗЬ — гріш
  • ПІЩАЛКОШ — музикант
  • ПІЯТИ — співати
  • ПЛАЄЧОК — гірська стежка
  • ПЛАНИЙ — поганий, злий
  • ПЛАННО — сумно
  • ПЛАТНО — полотно
  • ПЛАЦА — плата
  • ПЛЕБАН — піп
  • ПЛЕБАН, ПЛЄБАН — священик
  • ПЛЬОНТР — поверх
  • ПНЯК — пень
  • ПО ДУТКОВІ — тут: по дукатові
  • ПОБОЧКАТИ — поцілувати
  • ПОБУСУРМАНИТИСЯ — прийняти магометанство, зрадити і стати на бік турецько-татарських загарбників
  • ПОВІДАТИ — говорити, розповісти, оповідати, розказувати
  • ПОВОЗ — віз, хура
  • ПОГАРЕЦЬ — келих, шклянка
  • ПОГАРИК — кєлишок
  • ПОГАРНУЄ — потанцює
  • ПОГРАБЛЕНО — згребено
  • ПОГРІБ — похорони
  • ПОД(Ь)МЕ — ходімо
  • ПОДИНА — низька місцевість, яка іноді заливається водою, низька долина
  • ПОДОБНА — гарна
  • ПОДУШНЕ — податок, подушний податок
  • ПОДЬ — ходи
  • ПОДЬ ЖЕ — ходи но
  • ПОЄДИНКИ — ті, що мали по одному волу
  • ПОЖЕНЬ — пожени
  • ПОЖИЧКИ — порічки
  • ПОЗАДІЧКО — залишки зерна, що зосталось в соломі
  • ПОЗАЮТРО — післязавтра
  • ПОЗЕРАТИ — дивитися
  • ПОЗИРАТИ — дивитися
  • ПОЗРИВАТИ ЯКОРІ З ТУРЕЦЬКОЇ КАТОРГИ — зірвати з якорів галеру, до якої турецькі феодали приковували невільників
  • ПОЙ — іди, прийди
  • ПОКЛЯ — поки
  • ПОКОПАЛИ — побили
  • ПОКРАВАТИ — краяти, різати
  • ПОКРОВЕНА — покрита
  • ПОЛАМНУТИ ХРЕСТ — зрадити, порушити присягу
  • ПОЛИТИКИ — подарунки
  • ПОЛІГ — рівне низьке місце коло річки; тут зелений покіс, зелена трава
  • ПОЛКОВІ І СОТЕННІ ГОРОДА — міста, в яких знаходилися військово-адміністративні і економічні центри полків і сотень
  • ПОЛОКАТИ — мити, полоскати
  • ПОЛОН — здобич
  • ПОЛОНИНА — гірська рівнина, яка знаходиться вище лісової смуги; звичайно гірське пасовисько в Карпатах
  • ПОЛТІВ — сало, солонина
  • ПОЛУДА — більмо, засліплення очей
  • ПОЛЮВАТИ — хліборобити
  • ПОЛЯТИЧКИ — подарунки
  • ПОЛЬОВАТИ — хліборобити
  • ПОЛЬОВИЙ — панський економ, наглядач в полі за кріпаками і наймитами
  • ПОЛЬОВНИЦІ — суниці
  • ПОМАЛЮСЬКИ — поволі
  • ПОМАТИСЯ — пообіцяти
  • ПОМІНИТИСЯ — пообіцяти
  • ПОНАГЛЯТИСЯ — поспішати
  • ПОНАЖЕНО ТА ЧЕРЕЗ МЕЧУ ПОЛОЖЕНО — порубано в рукопашному бою
  • ПОНЯТИ — взяти, піймати
  • ПОНЯТИСЯ — побратися
  • ПОНЯХАТИ — покинути
  • ПОПРАТАТИ — поприбирати
  • ПОРАЖАТИ — радити
  • ПОРЄДОК — порядок, лад
  • ПОРЦІЯ — тут: податок
  • ПОСЛІДНИЦЯ — жниця, що вижинає останній сніп
  • ПОСТАДНИЦЯ — дівчина, яка грає на обжинках головну роль
  • ПОСТАНОВЛЯТИ (ВИНА) — поставити на стіл, замовити вина
  • ПОСТАТЬ — ділянка, частина поля
  • ПОСТАТЬКА — ділянка, частина поля
  • ПОСЬЦІВКА — постіль
  • ПОТАЛА — знищення
  • ПОТОПИТИ — чкурнути, швидко піти
  • ПОТРАВА — страва
  • ПОТРАВИТИСЯ — поїсти
  • ПОТРАФИТИ — потрапити
  • ПОТРЕБА — битва, бій
  • ПОТРЯСКА — танець (його назва)
  • ПОТЯ — пташка
  • ПОТЯТКО — качатко
  • ПОЧИНАТИ — чинити, діяти
  • ПОЧКАЙ — почекай
  • ПОШПОТАТИСЯ — спіткнутися
  • ПОЩЕБАТИ — сколоти, поколоти
  • ПОЩИБАТИ — позбивати
  • ПРАВІЛ — робив
  • ПРАНИК — дерев’яний гладенький валок (лопатка) для вибивання білизни під час прання
  • ПРАЧЕМ ОПАНУВАЛА — прачем окатувала, побила
  • ПРЕБІЦ — прибити
  • ПРЕЖ — через
  • ПРЕЗ — через
  • ПРЕЗЕНТ — президент
  • ПРЕСТУПИТИ ЗАКОН — порушити закон
  • ПРЕЧ — геть
  • ПРЕШИЦ — перешити
  • ПРИГІНЧИЙ — наглядач
  • ПРИГІНШИЙ — наглядач над женцями
  • ПРИГРЕБИЦЯ — погрібниця, передня частина льоху
  • ПРИЇЗЖИЙ — наглядач на панщині
  • ПРИЙДЕНА ВОЛЯ — воля, свобода, що вже прийшла, настала
  • ПРИЙДЕСЬ — доведеться, прийдеться
  • ПРИЛЕЖАТИ — умерти
  • ПРИМАР — урядовець, волосний старшина
  • ПРИМАРІЯ — волосне правління
  • ПРИМІВКА — тут: ворожка
  • ПРИНЯТИ КАЙДАНАМИ — прив’язати кайданами, прип’яти
  • ПРИПАТРЯТИСЯ — придивлятися
  • ПРИПЕЦОК — припічок
  • ПРИПІЛ — пола, згорнута так, щоб у неї щось класти
  • ПРИСИЛИТИ — прив’язати
  • ПРИСІШКИ — стремена
  • ПРИСЯЖНИЙ — довірена особа в старі часи
  • ПРИТАНОЖИЛО — припекло
  • ПРИТИКА — палиця, що прикріпляє ярмо до дишла
  • ПРИТИЧЕ — прибуде
  • ПРИЧИНИТИ — приточити, доточити
  • ПРИЯЛОСЯ — прийнялося
  • ПРІДЕ — прийде
  • ПРІКОПЧАНА — прикріплена
  • ПРІСЬ — народна форма від «prísť» прийди
  • ПРІЧКА — мила, наречена
  • ПРІЧКИ — геть
  • ПРУГІНЕЦЬ — грань, кайма
  • ПРУС — Пруссія
  • ПРЯЧ — геть
  • ПСОТА — втрата, шкода
  • ПСТРУГ — форель
  • ПУБЛІКА — осуд, поговір
  • ПУБЛІКИ — оголошення, повідомлення новин
  • ПУКАТИ — тріскати, лопатися
  • ПУН — Провід українських націоналістів
  • ПУСТ НЯ ВНУ — пусти мене до хати
  • ПУСТАЙ — пустир
  • ПУСТОПАШ — без пастуха; тут без прив’язу і нагляду
  • ПУСЦЕ — пустіть
  • ПУЦУВАТИ — чистити, терти

Р

  • РАЙБАЛО — прало
  • РАЙБАТИ — прати
  • РАЙЗОВАТИ — подорожувати
  • РАНДИ — шмаття
  • РАНТУХОВА (СОРОЧКА) — з фабричного полотна
  • РАНЬДОЧКИ — шмаття, білизна
  • РАТИЩЕ — спис
  • РАХУБА — число
  • РЕБРО — гірське пасмо, що круто обривається
  • РЕВЕДОНИ — ревізори
  • РЕ́ВНЕ — дуже гірко, дуже жалібно
  • РЕГІМЕНТ — полк, військова частина
  • РЕГРУЦИ — рекрути
  • РЕЙБАТИ — прати
  • РЕЙМЕНТ — полк, військова частина
  • РЕЙСТРОВИЙ КОЗАК — реєстровий козак, тобто занесений до реєстру, списку, введеного польськими королями в XVI — XVII ст. на Україні
  • РЕЙТАР — найманий іноземний солдат-кавалерист
  • РЕКГЕМЕНТ — полк, військова частина
  • РЕМЕЗУВАТИ — робити міцним
  • РЕХТШАВ — праворуч
  • РЕЧИ — говорити
  • РЕШТ — арешт, тюрма
  • РЗЗЗ — Референтура зовнішніх закордонних зв’язків
  • РИБНІК — озеро
  • РИНКА — різновид горщика
  • РИНСЬКИЙ — монета вартістю близько карбованця
  • РИТВИНИ — ридвани
  • РИТИЧЕНЬКИ — ткацький прилад
  • РИХТУВАТИСЯ — збиратися
  • РИХТУЄ — готує
  • РІЗА — ділянка поля, лісу
  • РІКЛЯ — старовинний жіночий одяг
  • РІЧА — річка
  • РОВАШ — рахунок
  • РОВТА — рота, військовий загін; тут жандармська військова частина
  • РОГОЖОВАЯ ОПАНЧИНА — погана одежа, одежа з рогожі
  • РОЖИНА — листя рожі
  • РОЗДОЛЛЯ — широка низька долина
  • РОЗКАЗ — наказ
  • РОЗКАЗУВАТИ — наказувати
  • РОЗПІЗНАТИСЯ — тут зазнати лиха, перетерпіти
  • РОЗПОЛОНИТИ — звільнити
  • РОЗЧЕРКОТАТИ — розлетіти
  • РОКОВИЙ ДЕНЬ — день, що буває раз у рік, річне свято
  • РОСТОПИРА — роззява
  • РОТА ЖІНОК — група, гурт жінок
  • РУГА — церковна або попівська земля
  • РУЖИНА — рушниця, зброя
  • РУЖІЧКА — троянда
  • РУЖНИЙ — рожевий
  • РУКОВАТИ (НА ВІЙНУ) — рушати, виступати
  • РУМЕНЕ — рум’яне
  • РУМЕНІ — рум’яною
  • РУП — Революційна українська партія
  • РУТЯТИ — кидати
  • РУЧИНА — сплетені руки
  • РЯДЧИК — підрядчик, розпорядник
  • РЯЖИНА — погана одежа, одежа з рядна
  • РЯЖИНЯ — погана одежа, одежа з рядна
  • РЯНДОЧКИ — шмаття, білизна

С

  • САДЖАВКА — копанка
  • САЛТАН — султан; тут монарх, турецький султан
  • САМОПАЛ — старовинна рушниця, пищаль
  • САНОВИЙ БИЧ — сучий син
  • САРАКА — бідолаха, бідний, нещасний, бідолашний
  • САШАВ — убрання
  • СВИДИНА — кизил
  • СВІТЛОЙКА — світлиця
  • СВІТОВАЯ ЗОРЯ — ранкова зоря
  • СВУ — Спілка визволення України
  • СГД — Союз гетьманців-державників
  • СЕ ДИВИЛИ — дивувалися
  • СЕ ЗІСТАЛИ — залишилися
  • СЕ СОКОТИТИ — стерегтися, оберігатися
  • СЕВ — цією
  • СЕМЕРЯГА ЛИХАЯ — серм’яга погана, погана верхня одежа з ряднини
  • СЕМИП’ЯДНИЙ — у сім п’ядей, приблизно коло півтора метра
  • СЕНАТ — тут вища судово-адміністративна установа в царській Росії
  • СЕРВУС — здоров був, привіт (форма привітання)
  • СЕРЕНЧА — щастя
  • СЕСІ — ці
  • СИ — частка «ся» в дієсловах, собі
  • СИЛА ТРЕБА — скільки треба
  • СИЛЯЖИЩЕ — шеляг
  • СИНИЛО — синя фарба, синька
  • СИН-ЛЕН — синій льон
  • СИРИЦЯ — сиром’ятна, недовироблена шкіра
  • СИРОВЕЦЬ — тут брага для пива
  • СІРОМ’ЯГА — бідна верхня одежа, серм’яга
  • СІРОМА — голота, біднота
  • СІРОМАНЕЦЬ — вовк
  • СІРОМАХА — голота, біднота
  • СІРЯЧИНА — сіряк, верхня одежа з валяного овечого сукна домашнього виробництва
  • СІТИНАТИ — рубати
  • СІЧОВИКИ — тут жителі Запорозької Січі, запорозькі козаки
  • СКАЛУБИНА — тріщина
  • СКАМНИЦЯ — лава; тут склеп, магазин
  • СКАРБОВИЙ — державний, казенний; тут робітник у склепах поміщицького маєтку
  • СКЕЛЬТОВАЦ — зужиткувати, витратити
  • СКІРА — шкіра
  • СКІРНІ — чоботи
  • СКІЦЬ — скік
  • СКОРЕНЬКИ — чоботи
  • СКОЧКА — лісова мишка
  • СКОЧУСЯ — лісова мишка
  • СКРИПИЦЯ — колодка, дерев’яні кайдани
  • СКРИПНИЦЯ — колодка, дерев’яні кайдани
  • СКУРА — шкіра
  • СЛИ — чи, чи чуєте
  • СЛИЧНИЙ — чудовий
  • СЛЮБ — шлюб
  • СМЕРТИ СТЕ’М НЕ ВИДІЛИ — смерті ви моєї не бачили
  • СМОТ — дивись
  • СМОТРИТИ — дивитись
  • СМУТНО — сумно
  • СНИЯЛА — снила, тліла
  • СО — із
  • СОБИВАТИ — збивати ноги, руки, калічити
  • СОДОМА — гамір, крик, метушня
  • СОЙ — собі, себе
  • СОКОТИТИ СЯ — оберігатися, остерігатися
  • СОЛОМАХА — їжа з рідкого тіста; тут бідна їжа з рідкого житнього тіста, звареного на солоній воді без будь-якого жиру
  • СОЛТИС — сотський; тут сільський староста за часів білопольської окупації Західної України
  • СОМИРЯ — тут замирятися, просити миру
  • СОМИРЯТИ — тут замирятися, просити миру
  • СОР — розор, погром
  • СОСНОВА ТЕРТИЦЯ — соснова дошка
  • СОТНИК — командир військового підрозділу, сотні, а також начальник військово-адміністративної і територіальної одиниці, яка входила до складу полку
  • СОУ — Спілка офіцерів України
  • СОХТОВАТИ — звикати
  • СПАЦИРУВАТИ — прогулюватися
  • СПЕНЦЕРИНА — пелерина
  • СПЕРАТИ — забороняти
  • СПИЛЬНА — пильно, уважно
  • СПІВАНКА — коломийка, коломийкова пісня
  • СПІЖ — погріб
  • СПОДАРЕЙКО — господаронько
  • СПОМНИ СИ — згадай собі
  • СПРІЛА — спряла
  • СПУСКАНА НА ПОЖАРІ — знищена, спалена
  • СТАН — стайня
  • СТАЦІЯ — постій війська за рахунок населення; такі постої польських військ дуже розоряли трудящих; повинність, побори, тягар, зловживання
  • СТАЦЬЯ — постій війська за рахунок населення; такі постої польських військ дуже розоряли трудящих; повинність, побори, тягар, зловживання
  • СТЕ — частка в другій особі множини дієслів, ви
  • СТЄГАТИ — стягати, здирати
  • СТІВКА — сотня
  • СТІЙКА — варта
  • СТОЖАРИ (ІСКРИ) — тут надзвичайної сили вогонь
  • СТОНЖЕЧКА — стрічка
  • СТОРОНА — засторонок в клубі
  • СТРАЖНИК — нижчий поліцейський чин в сільських місцевостях, підлеглий уряднику
  • СТРАТИТИ — згубити
  • СТРАШНА (ХУРА) — застрахована
  • СТРЕД, (НА) СТРЕД — посередині
  • СТРИХ — горище
  • СТРІВБОЧКИ — кайдани
  • СТРІП — дах, склепіння, звід
  • СТРІТИ — зустріти
  • СТРІХ — горище
  • СТРІЦОВИЙ — страусовий
  • СТРІЧА — зустріч
  • СТРУХНІТИ — сполошитися, злякатися
  • СТУДЕНО — холодно
  • СТУДНЯ — керниця, криниця
  • СТУЛЕНЬ — пиріг без начинки
  • СУБ — Союз українців Британії
  • СУВІ — Союз українських воєнних інвалідів
  • СУДОМА — тяжка хвороба, корчі; велике лихо
  • СУДОШАЄ — зустрічає
  • СУЗ — Східноукраїнські землі
  • СУКМАН — сірячина, верхня одежа, кафтан
  • СУКМАНКИ — верхній одяг
  • СУЛІЯ — велика пляшка
  • СУМ — Спілка української молоді
  • СУНМ — Союз української націоналістичної молоді
  • СУПЛІКА — письмова просьба, скарга, звернення, а також лист
  • СУПРОВІТ — старший війт
  • СУТ (Є) — є
  • СУТУЛІВШЕ — зсутулившись
  • СУХ — суша; на сусі —на сухому
  • СУШЕДА — сусід
  • СЯ ЗАБАВИЛИ — затрималися, забарилися
  • СЯГ — міра довжини
  • СЯНО — сіно
  • СЬМО — є

Т

  • Т — до
  • ТАВОЛГА — лугова рослина, з стебла якої в старовину робили канчуки і шомполи для рушниць
  • ТАДИ — тоді
  • ТАЙСТРА — торба
  • ТАЛА — назва рослини
  • ТАЛЕР — старовинна срібна монета
  • ТАЛЯР — старовинна срібна монета вартістю 75 коп
  • ТАМБОР — барабан
  • ТАНО — дешево
  • ТАНШИЙ — менший, дешевший
  • ТАРА — вокзал, станція
  • ТАРАБАН — барабан
  • ТАРЕЛЬ — талер
  • ТАРНИЦЯ — дерев’яне сідло
  • ТАСЬ Я ЗАТАЇЛА — приховала собі
  • ТАШКА — шкіряна сумка
  • ТВ — Тактичний відтинок
  • ТЕ — тебе
  • ТЕН — той
  • ТЕРАЗ — нині, тепер, зараз
  • ТИ — тобі
  • ТИКАТИ — зачіпати
  • ТИЛЯГИ — старовинна захисна одежа, лати із залізних або інших металевих пластинок; тиляги вживалися замість кольчуг
  • ТИЛЬО — тільки
  • ТИС — особлива порода хвойного дерева, яке відзначається міцністю і довговічністю; тис іде на спорудження кораблів
  • ТИСОВА ЛАВКА — лава з тису
  • ТИТАР — церковний староста, ктитор
  • ТИТАРЬ — церковний староста, ктитор
  • ТИТЮРКА — перепілка
  • ТІ — тобі, тебе
  • ТІВКО — стільки
  • ТІЛЬКО — стільки
  • ТЛОМИТИ — поїдати
  • ТЛУМИТИ — поїдати
  • ТЛУСТА — жирна, товста
  • ТЛУСТИЙ — товстий
  • ТОВАР — худоба
  • ТОВАРИСТВО КРЕВНЕ І СЕРДЕЧНЕ — нерозривне братство, тісно згуртоване товариство; щирі друзі
  • ТОВДИ — тоді, того часу, в той час
  • ТОПАНКИ — туфлі, взуття
  • ТОПІР — палиця з металевим топірцем замість рукоятки
  • ТОПІРЕЦЬ — палиця з металевим топірцем замість рукоятки
  • ТОСЬ — ти
  • ТОТА — та, вона сама
  • ТОТО — оце
  • ТОЧИТИ — котити
  • ТРАБА — треба, потрібно
  • ТРАЙБУВАТИ — тут: приводити в рух
  • ТРАЙСТА — торба
  • ТРАПЕНИЦЯ — страдниця
  • ТРАПИТИ — спішити, поспішати
  • ТРЕН — поїзд
  • ТРЕПІТЬ — тремтіти
  • ТРИННЯ — потерть, подрібнена солома
  • ТРІБУВАТИ — пробувати
  • ТРОЩА — вітки
  • ТРУМБЕТА — трембіта
  • ТРУМНА — труна
  • ТРУМНО — труна
  • ТРУНВА — труна
  • ТРУНОК — спиртний напій; шлунок,
  • ТУЗЛУК — розчин кухонної солі для соління чого-небудь; тут дуже солона переварена вода
  • ТУМА — людина мішаної породи, – один з родителів турчин або татарин, а другий українець
  • ТУМА́ — неговірка людина
  • ТУРАС — турчин
  • ТУРМА — вежа
  • ТУРНА — вежа
  • ТУРСЬКИЙ — турецький
  • ТЮРЯ — хліб з квасом
  • ТЯ — тебе

У

  • У ПРЕДМЕТУ — для прикмети, на прикмету
  • У САМОМУ ХМЕЛЮ БУВАВ — був дуже п’яний
  • УБЕЗПЕЧАТИ — застерігати, завіряти
  • УБОЧА — луг
  • УВВ — Українське визвольне військо (Німеччина)
  • УВИХАТИСЯ — встигати, справлятися
  • УВО — Українська військова організація
  • УВФ — Український визвольний фонд
  • УГА — Українська галицька армія
  • УГВР — Українська головна визвольна рада
  • УГІБАТИ — ловити
  • УДОБНИЙ — достойний, той, хто придатний саме для певної справи
  • УДП — Українське державне правління (оголосило відродження Української самостійної держави)
  • УКА — лука
  • УККА — Український конгресовий комітет Америки
  • УКСР — Українська крайова студентська рада
  • УЛАПІЛА — впіймала
  • УЛОГИ — рівне поле
  • УН — він
  • УНА — Українська національна армія (Німеччина)
  • УНВ — Українське національне відродження
  • УНГАР — угорець, мадьяр
  • УНГАРСЬКИЙ — угорський
  • УНДО — Українське національно-демократичне об’єднання
  • УНДС — Український національно-демократичний союз
  • УНПО — Українська національна повстанська організація
  • УНР — Українська народна республіка, Українська національна рада
  • УНРА — Українська народна революційна армія (нова назва УПА Г. Бульби-Боровця від липня 1943 р.)
  • УНС — Українська народна самооборона
  • УНТИР — підлеглий
  • УНФ — Український національний фронт
  • УПА — Українська повстанська армія
  • УПАДЕТЬСЯ — попаде до рук
  • УПОМНИ — запам’ятай
  • УРДП — Українська революційно-демократична партія
  • УРЄД — місцева влада, повітова влада
  • УРІКАТИ — докоряти
  • УРЛЬОП — відпустка (з армії)
  • УРПО — Українська революційна повстанська організація
  • УСДРП — Українська соціал-демократична революційна партія
  • УССД — Українська самостійна соборна держава, Українська суверенна соборна держава
  • УССТ — Українське студентське спортивне товариство
  • УЦЕКАТИ — втікати
  • УЧАР — вівчар, пастух
  • УЧАРЕЧКА — пастушка
  • УЧКА — лучка (луг)
  • УШКАЛА — річкові розбійники; тут турецько-татарські загарбники
  • УШКАЛИ — річкові розбійники; тут турецько-татарські загарбники
  • УЩЕРБИТИСЯ — всмоктатися в землю

Ф

  • ФАЙДА — нагайка
  • ФАЙКА — гуцульська люлька
  • ФАЙНА — гарна, красива
  • ФАЙНИЙ — гарний
  • ФАЙНО — гарно, красиво, добре
  • ФАЛАТ — кусень, шматок
  • ФАЛЕЧНИЙ — впертий
  • ФАЛЯ — хвиля
  • ФАНДА — гарапник, довгий батіг
  • ФАНТИНКА — одежинка
  • ФАРМА — ферма
  • ФАСУВАТИ — 1) припасовувати; 2) бідувати, мучитись
  • ФАФУРИГА — тут поліцейський, городовий
  • ФЕДЕРИНА — пелерина
  • ФЕЙТ — вантаж, вантажний поїзд
  • ФЕСТУНГ — фортеця
  • ФЕЦИ — онучі (до чобіт)
  • ФІЛІЖАНКА — чашка
  • ФЛІНТА — рушниця
  • ФНЄ — Фронт національної Європи
  • ФОРГОВА — постать
  • ФОСА — канава
  • ФРАЇР — хлопець, коханий, парубок, жених, милий, коханець
  • ФРАЇРЕЧКА — любка
  • ФРАЇРКА — дівчина, кохана
  • ФРАЇРОЧКА — дівчина, кохана
  • ФРАС — чорт, чорт би тебе побрав
  • ФРАСУВАТИСЯ — тривожитися
  • ФРАСУНОК — журба, клопіт
  • ФРАЮРОЧКА — дівчина, кохана
  • ФРИШНО — скоро
  • ФРИШТИХ — сніданок
  • ФУКАТИ — кричати, гукати
  • ФУРМАН — візник
  • ФУЧИТ — хропить
  • ФУЯРКА — один з видів сопілки
  • ФУЯРОШ — той, що виготовляє сопілку, сопілкар

Х

  • ХАЛАЗІЯ — лупцювання
  • ХАЛАТ — тут: шинель
  • ХВАЙДА — нагайка
  • ХВОЙДА — хворостина
  • ХВОЙДИНА — хворостина
  • ХИЖА — хата
  • ХІНИ — китайці
  • ХЛАДОК — холодок
  • ХЛІВОНЬКА — кривавиця
  • ХЛО’ — хлопці, люди
  • ХЛОПОК — тут джура, а також слуга з кріпаків
  • ХОДАК — постіл
  • ХОЛОЗІЯ — частування
  • ХОЛОШНІ — домоткані штани
  • ХОРУНЖИЙ — чин у козацьких військах, а також прапороносець
  • ХОТАР — лани, луки, поля
  • ХОЦЬ — хоч, хоча
  • ХРУНЬ — запроданець, людина без совісті
  • ХТОВДИ — тоді
  • ХТОРИЙ — котрий
  • ХУДОБА — достатки, рухоме майно, в тому числі худоба
  • ХУДОБНИЙ — бідний, убогий
  • ХУПАВИЙ — гарний, нарядний
  • ХУСТА — білизна, одяг
  • ХЦЕ — хоче
  • ХЦЕШ — хочеш
  • ХЦЯВ — хотів

Ц

  • ЦАПКИ — на диби
  • ЦАРИНА — засіяне поле; тут огорожене від поля місце, вигін, а також місце для випасу худоби
  • ЦАРИНОЧКА — засіяне поле; тут огорожене від поля місце, вигін, а також місце для випасу худоби
  • ЦВІТОМ ПРОЦВІТАНА ГАЛЕРА — галера, розмальована різнокольоровими яскравими фарбами
  • ЦЕЖКО — тяжко
  • ЦЕН — тінь
  • ЦЕНТ — тут американська дрібна монета, сота частина долара
  • ЦИ — чи
  • ЦИБУХ — люлька
  • ЦИЖМИ — чоботи, черевики, взуття; тут грубе взуття
  • ЦИРКУЛ — округа, волость
  • ЦІЖМИ — чоботи, черевики, взуття
  • ЦІМБОРИК — товариш
  • ЦІСАР — австрійський імператор
  • ЦІХО — тихо
  • ЦМИНТАР — кладовище
  • ЦНУТИ — тужити
  • ЦУГ — поїзд
  • ЦУРОМКИ — суремки, військові сурми, труби
  • ЦЮРА — козацький слуга, помічник, товариш, довірена особа військового керівника, джура

Ч

  • ЧАБАК — лящ
  • ЧАБАНІЇ — породисті воли, якими чумаки їздили в Крим
  • ЧАКА, ЧАКО — каска
  • ЧЕБЕРЯТИ — танцювати, пританцьовувати
  • ЧЕПРАГА — сідло
  • ЧЕРВЕНИ — червоні
  • ЧЕРВОНИЙ ЗОЛОТИЙ — червінець, монета з чистого золота
  • ЧЕРДАК — тут капітанський місток
  • ЧЕРЕСОК — черес, широкий подвійний шкіряний пояс, в якому раніше носили металеві гроші
  • ЧЕРЕШОК — черес, широкий подвійний шкіряний пояс, в якому раніше носили металеві гроші
  • ЧЕРКЕЛЕСЕНЬКИЙ КІЗОЧОК — тут козел в отарі овець
  • ЧЕРНИЦЕВ ЗІЛЛЯТИ — залити мазутою, дьогтем
  • ЧЕРЧАТА — пофарбована в червець
  • ЧЕРЧИК — монах; тут — гарний, красивий
  • ЧЕРЧИК — червець (рослина з квітами червоного кольору)
  • ЧЕСТЬ — частина
  • ЧЕЧЕНЬ — тут козак-чеченець
  • ЧИЖМАКИ — чоботи
  • ЧИЖМИ — чоботи, черевики, взуття
  • ЧИК — сорокопуд
  • ЧИКЧИРИ — кавалерійські штани
  • ЧИНШОВІ СЕЛЯНИ — селяни, які користувалися земельними угіддями поміщика, за що сплачували йому регулярний податок (чинш, оброк). З посиленням феодальної експлуатації більшість таких селян ставала кріпаками
  • ЧИНЯЙ — відчиняй
  • ЧІЖМИ — чоботи, взуття
  • ЧІСАР — цісар
  • ЧІЧКА — квітка
  • ЧОБАНИСТЕНЬКІ — великі, крупні
  • ЧУГАЙ — хлопець
  • ЧУГА-ЧУГАНЯ — накидка, чоловічий одяг
  • ЧУГИ — верхня чоловіча одежа в Прикарпатті; шерстяна накидка, вид свитки без рукавів
  • ЧУДА — поміст на судні, капітанський місток
  • ЧУЖЕНИЦЯ — чужий, нерідний, іноземець
  • ЧУЛКА — волосся
  • ЧУПАЄ — відмова на право перебування в даній місцевості
  • ЧУПЕР — чуприна, чуб
  • ЧУРА — козацький слуга, помічник, товариш, довірена особа військового керівника, джура

Ш

  • ШАГ — гріш, 1/2 копійки
  • ШАЖОК — гріш, 1/2 копійки
  • ШАЙНІ — почесні
  • ШАЙНУТИ — дунути
  • ШАК — адже, тому
  • ШАЛАТА — салата (городина)
  • ШАНДЕР — жандарм
  • ШАНКРУВАТИ — розбивати
  • ШАНЦІ — земляні укріплення, окопи
  • ШАПКА-БИРКА — шапка з овечого смушка
  • ШАПКА-ВЕРГИРКА — шапка-венгерка
  • ШАПКОВ ГАЧІ ЛАТАВ — шапкою штани латав
  • ШАРАХВАН — шинель
  • ШАРВАРОК — примусова робота на пана; тут робота на панському дворі, а також податок у панській Польщі на утримання доріг
  • ШАРКАН — в’юга
  • ШАРКАНТЬОВИ — шпори
  • ШАРОНКА — шеренга, ряд
  • ШАТИ — одяг, багата верхня одежа, риза
  • ШВАБ — німець
  • ШВАЙКА — товсте шило
  • ШВАК — лясь!
  • ШВАРНА — моторна, жвава
  • ШВЕТ — світ
  • ШЕ ДНЕСЬ — ще сьогодні
  • ШЕЛЬВАХ — варта
  • ШЕРЕТУВАТИ — перед помолом обдирати лузгу з зерна
  • ШЕСТРИ — сестри
  • ШИБАТИ — кидати, гойдати
  • ШИКІВАТИ — готувати
  • ШИКУВАТИ — готувати
  • ШИПКА-ВИРГАНКА — шапка-венгерка
  • ШИРИНА — хустка
  • ШИРИНКА — хустка, тут: манишка
  • ШИФ — корабель, пароплав
  • ШИФА — корабель, пароплав
  • ШИФКАРТА — квиток на пароплав
  • ШИЦКИ — усі
  • ШИЦКО — усе
  • ШІДЗЕМ — сім
  • ШІПКА — шапка
  • ШІТО — сито
  • ШІФА — корабель, пароплав
  • ШЛИК — рід головного убору; тут висока смушева шапка з довгим суконним верхом, який іноді закінчується китицею; в думі — з бархату
  • ШЛИЧОК — рід головного убору; тут висока смушева шапка з довгим суконним верхом, який іноді закінчується китицею; в думі — з бархату
  • ШЛІЄЩЕ — шлеї
  • ШЛІХТУВАТИ — загладжувати тканину завареним крохмалем
  • ШЛЯМПАЦ — марширування
  • ШМАРИТИ — викидати
  • ШМАТ — одяг, шмаття
  • ШНЕЛЬФАЄР — автоматична зброя
  • ШНУР — ряд
  • ШОПА — хлів з двома або трьома стінами для возів та господарчих речей
  • ШОР — ряд
  • ШОСТАК — дрібна монета в три копійки, шість грошів
  • ШПАРУВАТИ — складати, заощаджувати гроші
  • ШПАЦІРУВАТИ — прогулюватися
  • ШПЕРУВАТИ — складати, заощаджувати гроші
  • ШРУБОК — шруб; тут пробка для пляшки з різьбою
  • ШТАНДАРИ — місце на дошках під піччю
  • ШТАНЦІОН — залізнична станція
  • ШТАЦІЯ — станція
  • ШТВЕРЦІ — шлея, пристосування для перенесення великого вантажу однією людиною
  • ШТИГУЛЬКАТИ — шкутильгати
  • ШТИРІ ТА БИРІ — тут назва овець
  • ШТО — що
  • ШТО МАТ — що має
  • ШТОКГАВЗ — тут: гауптвахта, карцер
  • ШТРЕД, (НА) ШТРЕД — посередині
  • ШТРОВГАЗ — тут: гауптвахта, карцер
  • ШТУДЕРУВАТИ — мудрувати, муштрувати
  • ШТУКА — тут: шматок поля
  • ШУВНИЙ — гарний
  • ШУГАЙ — парубок, хлопець
  • ШУГАЙЦІ — парубки
  • ШУДРА — незаконна жінка
  • ШУДРАТИЙ — кучерявий; прикметник від: шудра
  • ШУМНИЙ — гарний, пишний, буйний
  • ШУТОНЬКА — вівця

Щ

  • ЩЕ ’СЬ — ти ще
  • ЩИРОЗЛОТИЙ — з чистого золота
  • ЩІБОРІЩІ ВІВЦІ — вівці з відбитими рогами
  • ЩО МУТЬ ВОЛЮ ЙМИТИ — що матимуть волю

Ю

  • Ю — її
  • ЮГАС — пастух
  • ЮЖ — вже
  • ЮЛКА — вулиця
  • ЮРКИ — кілочки, які використовують при в’язанні снопів
  • ЮРКОМ В’ЯЗАТИ — в’язати снопи за допомогою юрка, спеціального дерев’яного кілочка
  • ЮТРО — завтра

Я

  • Я ЙСЕМ ДРУТАР — я той, хто зв’язує дротом
  • ЯБКА — яблука
  • ЯБКО — яблуко
  • ЯВ — взяв
  • ЯВ СЯ — взяв, став
  • ЯДЛОВЕЦЬ — ялівець
  • ЯК З ТАТАРКИ ПАСКА — іронічно: як паска з татарського зілля
  • ЯКО ВЛОНИ — торік
  • ЯЛА — взяли
  • ЯЛИ — взяли, стали
  • ЯНИЧАРИ — привілейовані піхотні війська в султанській Туреччині, які використовувалися для каральних операцій; відзначалися особливою жорстокістю
  • ЯНИЧЕНЬКИ — привілейовані піхотні війська в султанській Туреччині, які використовувалися для каральних операцій; відзначалися особливою жорстокістю
  • ЯР — весна
  • ЯРА БДЖОЛА — рання, весняна бджола
  • ЯРЕЧОК — ярок
  • ЯРИЗА — ярига, нижчий військовий, поліцейський служитель; тут перекладач
  • ЯРИЙ — весняний
  • ЯРИЙ ВІСК — білий віск, від ранніх взяток бджіл
  • ЯРМАНОК — ярмарок
  • ЯРМОЛОК — ярмарок
  • ЯСА — галас, шум, а також салют, привітання гарматними пострілами
  • ЯСИНА — галас, крик, тривога
  • ЯСИР — полон, здобич, яка складалася з населення, взятого в неволю, а також неволя, рабство
  • ЯЧАТИ — кричати по-лебединому, кричати, шуміти
  • ЯЧИТИ — кричати по-лебединому, кричати, шуміти

Дивіться також