Гайдамака — в XVII—XVIII ст. козак, селянин — повстанець проти соціального і національно-релігійного гніту
Гайдар — вівчар
Гайдарка — вівчарська палиця
Гайдук, гайдуки — в XVI—XVIII ст. солдати придвірного війська феодалів; солдати-найманці, а також карателі
Гайнувати — знищувати
Гайтове — лісові сторожі
Галера — каторга, велике гребне судно в середньовічній Туреччині, на якому гребцями були невільники, зокрема слов’янські, прикуті ланцюгами до лав
Гали — литки, ноги
Галійщина — Галичина
Ґамба — уста
Гамбіті — губи
Гамер — дрібна монета
Гандибурка — картопля
Ганьбитися — соромитися
Га́разд — порядок, лад
Гардша — краща
Гарман — тік, де молотять хліб
Гарнець — глечик
Гачі — штани
Гварити — говорити
Гвер — гвинтівка, зброя
Гвирка — оружно, зброєю
Гев — тут, сюди
Гемби — губи
Гербата — напій; в сучасній польській мові гербата означає чай
Гишечки — зменш від гишки (гижки) — холодець, драглі із ніжок, ніжки в холодці; ноги, ніжки; тут дрібні кісточки
Гілетка — міра
Глиця — тут стовпчик у дерев’яній кладці (через річку) або в огорожі
Глони — торік
Глядати — шукати
Гміна — волосне правління
Гнеска — сьогодні
Гнесь — сьогодні
Гнет — скоро
Гнів положити — розгніватися
Го — його
Годзінар — годинникар
Годний — гарний, а також добрий, здоровий
Гойний — гарний, достойний
Голдувати — давати данину, бути залежним від поборів
Голиця — місце, розчищене від дерев, лісу
Голота — біднота, бідняки
Голубець — гуцульський танцювальний крок
Гонорова служба — знатна служба з великим чином і доброю оплатою
Гора — горище
Гординський шлях — ординський шлях, шлях, вибитий татарською ордою під час спустошувальних наскоків на українські землі
Горівка — горілка
Горнец — горшок (посуда)
Горнець — глечик
Горохляний — в горошинах
Горці — горнята
Горшкодрай — мандрівний гончар, що ремонтував горщики
Госовкнула — посковзнулась
Госпо́да — власний будинок, господарство
Господар волоський — правитель, князь молдавський
Готар — межа
Гочкур — шнурок або ремінь для підперізування штанів
Гояна — гей
Ґрасувати — витоптувати
Грейцар — монета
Грейцер — дрібна австро-угорська монета
Грис — грубі висівки жита, якими годують свиней
Грінер блазен — лайливе прізвисько емігрантів
Гряна неділя — зелена (русальна) неділя
Гудак — скрипаль, музикант
Гудаки, гудачки — музиканти
Гужі — ремінь для прикріплення голоблі до хомута
Гужки — віжки
Гуляти — танцювати
Гуляти (в степу, на долині) — воювати, відбивати напад ворогів
Гуменний — панський наглядач за роботою кріпаків або наймитів на току
Гунгар — угорець
Гунм — Група української національної молоді
Гунцут — негідник
Гуня — чоловічий одяг
Гура — купа, гора
Гурале — горець
Гурба — юрба
Гуслі — скрипка
Д
Д’них — від них
Дакий — якийсь
Дакус — доки
Дампшифа — пароплав
Дамфіша — пароплав
Дамшиф — пароплав
Данці — танці
Дарок — подарунок
Дашто — дещо
Двигнути — підняти
Дедьо — батько
Демено — стерно, руль
Дес — де
Десяцький — тут помічник старости чи старшини, який виконував поліцейські обов’язки
Джинджуристий — чепурний
Джмуркати — моргати;
Джур — їжа з розведеної водою вівсяної муки і конопляної олії
Джура — 1) козацький слуга, помічник, товариш, довірена особа військового керівника; 2) джур; страва з непросіяної вівсяної муки без приправи; бідна страва
Дзбати — дбати, турбуватися
Дзгоравий — дірявий
Дзевечка — дівчина
Дзига — тут коловорот колодязя
Дзіндзіровий — чепурний, елегантний
Дзьора — дірка
Дзюравий — дірявий
Дзюри — дірки
Дзяд — дід (чужий)
Диби на ноги — кайдани для ніг з великої колоди
Дилина — товста дошка в підлозі
Димка — смугаста спідниця
Дипо, дипоя — вокзал
Ді — до
Дідвиці — бедра
Дідич — поміщик, великий землевласник
Ділетка — міра (четверик) для зерна
Днесь — сьогодні
Днєш — нині
Днище — дерев’яна дощечка, на одному кінці якої сидить пряха, а на другому кріпиться гребінь або куделя; вистругана дошка, донце з пазом на потовщеному кінці, куди вставляють гребінь
До ’статного — до останнього, всі до єдиного
До рахунку — до волості, а також до числа
Догварятися — домовлятися
Доїсти — надокучити, набриднути
Дойдж — дощ
Домарі — домохазяї; тут селяни
Домов — додому
Домов ся вернули — повернулися додому
Дос — досить, багато
Доста — досить, багато
Драб — тут бідняк
Драга — дорога
Дражечка — дорога
Дражічка — дорога
Дражка — дорога, доріжка
Драчка — битва
Дрема — той, що багато спить
Дрептати — ступати дрібно
Дриляти — викидати геть
Дрогове — подорожнє, податок за користування дорогами, що проходили через державні або поміщицькі землі
Друбні — дрібні
Дуб — човен, видовбаний з цілого стовбура дерева, зокрема з дуба
Дука — багатій
Дукат — червінець, старовинна золота монета; тут золотий червінець
Дукати — гроші
Дукач — багатій
Дуки-сребраники — багачі, вельможі
Дула бити — бити по потилиці, бити взаший
Дулі — сорт груш
Дульки — сорт груш
Дун — Дружина українських націоналістів
Дунай — будь-яка річка
Дуркати — галасувати, стукати
Дусити в руках — тут міцно тримати в руках, душити
Дутка — монета
Дуфати — надіятися, сподіватися, в цісаря дуфати — надіятися на вислугу в цісаря
Духвати — надіятися, сподіватися, в цісаря духвати — надіятися на вислугу в цісаря
Дучка — дірка, ямка
Душити — скинути
ДЦ — Державний центр
Дядя — батько
Е
Едеман — вид шовкової тканини
Ей йа лем ти ме — ой тільки ти мене
Екзекутива — Виконавчий орган, виконавча влада
Екзерцірка — муштра
Екзецирка — муштра
Екзецірка — муштра
Есаул — осавула, поміщицький прикажчик, наглядач за кріпаками або наймитами, а також офіцерський чин у козацькому війську
Є
Єгда — коли
Єгомость — піп, ксьондз
Єдвабна — шовкова
Єдвабний — шовковий
Єднати — тут піймати і знищити
Єдомашки — шовкова тканина
Єк — як
Єкус — якусь, якась
Єли казати — стали казати, говорити
Єнчий — інший
ЄРС — Європейська рада свободи
Єс — є
Єси — є, єсть
Єсьмо — є
Ж
Жалувати — жаліти, а також плакати
Жально — шкода
Же — що
Жеб — щоб
Жеби — щоб
Жебисце — якби
Желувати — бажати, а також жаліти
Жельний — зелений
Жем — що
Жені — жниці
Жентичка — сироватка
Жерувати — здобувати їжу; бавитися
Жєти — жати
Живиця — назва горілки
Живот — життя
Живота — життя
Жидати — чекати, ждати
Жіброванії (вівси) — засмічені осотом
Жлукто — видовбана з цілої колоди велика діжка для пропарювання білизни; видовбана кадка без дна для зоління білизни
Жмачок — жмут, шматок
Жовнір — солдат
Жолоб — глибока і вузька долина
З
З волоського боку — з Молдавії
З гури — з гори
За стодовком — за стодолою
За твоєю головою — під твоїм керівництвом
Забавлятися — затримуватися
Забуртити — устромити
Завержте — закиньте
Завивало — чалма
Завоєць — пучок, збиток, складка, перев’язка
Заволайце — закличте
Завше — завжди
Заганути — загадати
Загардувати — загатити
Заглавок — подушка
Загловок — подушечка під голову
Заграда — місто, город
Загродова шляхта — окружна, повітова дрібна шляхта
Задобіддя — до обіду, перед обідом
Зазуй — взуй
Зайда — рядно, в якому носять скошену траву
Заказнище (від заказник) — прикажчик, осавула
Заки — поки
За́клі — поки
Заклопати — постукати
Закля — поки,заки
Зала́та — латка
Залаяти — посварити
Залубні — сани з кузовом
Залудніти — забубніти
Залюштати — зіпріти
Зальоти — залицяння
Замутитись — знайти привід
Заніз — палиця, що продівається в кінці ярма і замикає шию вола
Запаска — передничок, фартушок, спідниця; тип жіночого фартуха (поясного одягу у вигляді куска тканини шириною 60—70 см): полотняного, що одягається до спідниці або вовняного, що носиться до плахти та обгортки
Запекти хлівоньку — пролити кров у бою
Заран — вранці
Зарінок — берег, покритий дрібними камінцями
Заріночок — бережок
Зас — знов, знову
Застава — загорода
Заставщина — закладання
Застрійте стріли — запустіть, направте стріли
Застум — глухе місце
Засцярана — принижена
Зась — знову
Зафасувати — одержати платню, гроші
Зацерувати — муштруватися
Зашелескотіти — тут зарябіти в очах від чийогось швидкого бігу
Збабрана — брудна
Збан — дзбан
Збанка — дзбан
Збиткувати — тут чинити збитки, займатись здирством
Зваряти — золити
Звір, звур — яр, улоговина
Згара — зграя, банда
Згорбулівше — згорбившись
Здало — вдало, здорово
Здекутор — екзекутор; тут чиновник, який примусово збирав податки з застосуванням фізичного покарання боржника
Здецірка — муштра
Здикуційні кошти — гроші, взяті шляхом екзекуції, в примусовому порядку
Зело — рослинність, врожай
Земя — земля
Зецерувати — муштруватися з примусу, примусово
Зизаючи — гегочучи
Зицирувати — муштруватися
Зицірка — муштра
Злапати — зловити, спіймати
Златоглави — дорога верхня одежа з шовкової парчі, витканої або вишитої золотом чи сріблом
Злизи — сльози
Зличний — прекрасний, чудовий
Злочиста — золотиста
Зме — ми,
Змилити — помилитись
Змудрувати — тут змордувати, закатувати
Знаменами обкидати — оточувати полками
Золотий — злотий, в старовину монета в п’ятнадцять копійок
Зопихати — товкти (просо)
Зострійте — підготуйте, пристройте
Зохабити — лишити, покинути, залишити
Зохабляти — залишати, покидати
Зохобити — лишити, покинути, залишити
Зрабувати — загарбати, забрати
Зрокові — строкові
Зруцати — кидати
Зте — ви
Зубельці — уздечки
ЗУЗ — Західноукраїнські землі
ЗУНР — Західноукраїнська народна республіка
Зунуватися — втомитися
Зчалувати — зчарувати
ЗЧОУН — Закордонні частини організації українських націоналістів
И
Ись — ти
І/p>
Ід — до
Ідце — йдіть
Із трисунков — з косицею за капелюхом
Ізбарзе — дуже
Ізгвалтувати — тут збентежити
Ізиздріти — побачити
Ізувезди — звідусіль
Іно — тільки, лише
Іста — справжня
Істий — справжній
Істичок (від істик) — паличка з залізним наконечником, якою зчищають землю з плуга
Ісц — іти
Іши — ще
Ї
Ї — її
Їда — рот
Їдат — їсть
Їднати — тут завойовувати, примушувати силою
Їми — візьми
Й
Й а — а (часто в піснях вживається замість складу для збереження ритму)
Йно — тільки, лише
К
Кабак — гарбуз
Кабат — куртка, солдатський мундир
Кабатик — спідничка
Кабачна — шинкарка
Кабая — рід одежі
Кава — сива ворона, галка
Кавка — сива ворона, галка
Кавуник — сива ворона, галка
Кагла — отвір в печі
Каглянка — онучана затичка для димаря від печі
Каді — коли
Кадук — чорт
Кадь — бочка
Каждий ся виспит в заглавку — кожний виспиться на подушці
Калай — капелюх
Калап — капелюх
Камарат — товариш
Камаша — сорочка
Камеша — сорочка
Камизелька — жилетка
Камлицькі князі — кримсько-татарські хани
Камрати — товариші
Камратиська — товариші
Камраття — товариші
Кано́н — тут гармата
Кантар — вуздечка
Канюка — назва птаха
Каня — птах (коршун)
Капець — шкіряне скріплення в ціпові
Капиця — шкіряне скріплення в ціпові
Каплювати — з’єднувати
Кар — вагон
Караван — винокурня
Каравати — одяг
Карбач — батіг, нагайка, канчук
Карічка — коло
Кармазин — сукно темночервоного кольору; тут дорога верхня одежа з кармазину
Карта — повістка, лист
Картка — повістка, лист
Касарня — казарма
Катанка — тут: мундир солдатський
Катун — солдат, рекрут
Катуна — солдатчина
Кач! — гиля!
Каштани — тут: вороні коні
Каюк — річковий човен, зроблений з цілої колоди
Квадр — чверть
Кватера — тут місце в шинку
Кватира — тут кватирка
Кеби — якби
Кед — коли, коли б
Кеда — коли
Кедзь — коли
Кедь — коли
Келеп — чекан, палка з рукояткою, звичайно з металевою набивкою
Кельо — скільки
Кельчик — витрати, кошти
Кельчік — видаток, кошти
Кем — дай, подайте; тут — коли
Кендериця — кукурудза
Кендюх — шлунок четвероногих тварин
Кеньдюх — шлунок четвероногих тварин
Кеоун — Крайова екзекутива організації українських націоналістів
Кепень — військова шинель
Керва — кров
Керпці — взуття (постоли)
Керт — садочок
Керта — город, сад
Кет — коли
Кибал — обруч із тканини, дерева, лози, який підкладали під очіпок на голову
Кибалиця — обруч із тканини, дерева, лози, який підкладали під очіпок на голову
Кибалка — обруч із тканини, дерева, лози, який підкладали під очіпок на голову
Кильо — скільки
Киндюх — шлунок четвероногих тварин
Киндяк — рід бавовняної тканини; тут різнокольорові смуги на одежі
Кирва — кров
Киселиця — борщ вівсяний
Кичера — гора
Ківер — головний убір з твердої шкіри
Кіженькая — тяженькая
Кійло — тирса, ковила
Кіля — коло, біля
Кімиш — пам’ятаєш
Кінва — дерев’яний посуд для пиття, місткістю близько літра
Кірва — кров
Кісто — тісто
Кіш — козацький табір; тут місце розташування військового керівництва, центр Запорозької Січі
Клебан — римсько-католицький священик
Клейноди — атрибути влади
Клейноти — дорогоцінності
Клич — репутація
Клит — комора
Кліт — комора
Кліть — комора
Ключка — дерев’яний крюк
Ключник — наглядач над невільниками на галері
Кляйники — одяг, одежа
Кобеняк — суконний довгий одяг з капюшоном
Коби — якби, коли б
Кобила — тут: брак, допущений під час роботи на ткацькому верстаті
Кобівка — кошик з лепехи
Ковалнік — коваль
Ковбань — Кубань
Ковбиця — передній отвір печі
Кожілка — кужіль
Козублю — козубенька, кошіль
Кой — коли, раз
Коко — яйце
Колесечка — коліщата
Колієчка — залізниця
Колія — залізниця
Колопні — коноплі
Колот — колотнеча, битва
Комендерувати — командувати
Комин — димар
Компанійці — тут козаки-кіннотники в XVIII ст
Компанія — тут рота, військовий загін
Комутити — каламутити
Конарі — гілки
Коновка — дерев’яна або залізна кружка, відро
Конфідент — поліцейський агент, шпик
Копа грошей — тут 50 копійок
Корець — міра сипучих тіл
Корняти — будити, квапити, підганяти, зганяти
Коровод — хоровод, коло
Корогва — тут запорозький прапор
Корогод — хоровод, коло
Коруна — корона
Косиці — квіти
Котюг — кусок, шматок
Коцурка — кішка
Кош — козацький табір; тут місце розташування військового керівництва, центр Запорозької Січі
Кошеля — сорочка
Кошовий — начальник коша
Кошовий отаман — військовий керівник Запорозької Січі
Кошулейка — сорочина
Кошуля — сорочка
Кпити — насміхатися
Крава — корова
Кравати — хорвати
Крайка — тканий жіночий пояс
Крайник — управитель краю в Карпатах
Кральове — королі
Красна — красива
Красний — чудовий, хороший, гарний
Красні — гарно
Крезент — повітове, окружне начальство
Крейсамт — повітове, окружне начальство, влада
Крейцат — австрійська копійка
Кремінал — в’язниця, тюремний замок
Крепірувати — мучитися
Кресанина — бриль, капелюх
Крижем ударитися — упасти в знемозі, знепритомніти
Кризент — повітове, окружне начальство, влада
Крич’їв би’м — кричав би я
Крокіс — дикий шафран
Кроковеє колесо — сонце
Крокос — дикий шафран
Крулевські ляхи — тут королівська шляхта
Крумплі — картопля
Крунулася — кинулася, повернулася
Крутні — жахливо
Кряк — кущ
Крячок — 1) назва птаха; 2) лісок
Ку — до
Кубок — тут металевий посуд для пиття вина або горілки, велика чарка
Кужіль — розчесаний і підготовлений до прядіння льон чи коноплі
Кукіль — бур’ян
Кукільниця — турботлива, старанна жінка
Кульбака — сідло
Куманиця — конюшина
Кумісний — з фабричної тканини
Купавая — гарна
Курецейні — податок за курей
Курінь — невеликий козацький військовий підрозділ, а також невеликий населений пункт чи примітивне житло
Курта — коротка, маленька
Кус — трохи
Кусціся — кусник, трошки, трошечки (кус-трохи)
Кутуз — тюрма, в’язниця
Куфа — бочка
Куфер — скриня, скринька, чемодан
Куферок — скриня, скринька, чемодан
Кухва — бочка
Куцко та бирко — собаки-вівчарки
Кучімка ягнячка — хутрова шапка
Куши — тут: їж
Кушуля — сорочка
Кячері — кущі
Л
Лаба — лапа
Ладівниця — тут патронташ
Ладувати — вантажити; тут: готувати
Лайтан — рейтар; переважно так називали найманих іноземних солдатів-кавалеристів
Ланвіт — війт
Лапай — лови
Лапайце — хватайте, ловіть
Лапати — ловити
Лахаші — погане взуття
ЛВУ — Ліга визволення України
Левенець — парубок, молодець
Легіник — парубок
Легінь, леґінь — парубок, молодець
Леда-який — який- небудь
Ледіник — парубок
Ледінь — парубок, молодець
Ледонько — льодок, льодонько
Лем — лише, тільки, але
Лем сом сам — тільки я сам
Леманути — побігти
Лементар — регіментар, воєначальник, командуючий військами
Лен — льон
Ленча — сочевиця (їжа із сочевиці)
Летяга — нетяга, бідняк, у якого немає худоби, майна, навіть домівки
Ли — чи
Лижка — ложка
Лисковий бук — лисковий кий, кий з міцного горіхового дерева, що блищить від довгого вживання
Листи визволенні — документи, грамоти про звільнення від рабства або кріпацтва
Листя — тут документи, листи
Личи — лише
Лігати — лягати
Лідвоньки — бедра
Лінкшав — ліворуч
Ліпша — краща
Лісні — тут урядовці
Логаза — ячмінна каша
Логаль — гоголь
Локоть (полотна) — старовинна міра довжини, приблизно півметра, тобто від ліктя до кінця середнього пальця руки
Лонка — лука
Лотоки — жолоб, по якому тече вода на млині
Лубочок — вулик
Луг — див Великий Луг
Лудинячко (від лудина) — одежина
Лун — Легія українських націоналістів (створена в 1925 р. в Чехії, м. Подеброди)
Лупати — розбивати, колоти
Луст — шматок
Луста — шматок
Луччого клича — хорошого імені, доброї слави
Луччої руки — майстер на всі руки
Людська денежка — копійки старцям, жебракам
Лядуй — гадай, міркуй
Лядчина — Галичина
Лящик — корець
Льогр — шпиталь
Льонд — країна, земля
М
’М — їм, ним, а також мене, мені
’Ме ліпше жити — буде, матиме можливість краще жити
Маглювати — катати білизну
Маєран — зілля пахуче
Мазниця — цеберка для тримання дьогтя; велика чорна смушкова шапка
Майданчики — майданники, смолокури
Малай — хліб з кукурудзи, гороху або проса; погано спечений хліб, в’язкий
Малахай — канчук, нагайка
Малює ся — фарбується
Мам — маю
Маме — маємо
Мандатор — особа, що діяла за певним дорученням; тут уповноважений поміщика, управитель маєтками в кол. Галичині та Буковині, управитель панського маєтку
Манджати — мандрувати, швидко йти
Манерка — фляга
Манірка — фляга
Марець — март, березень
Маржинка — худібка
Масіровати — марширувати
Мат — має
Мац — мати
Мацур — котик
Мачула — рогожа, мочала
Маш — маєш
Машингвер — кулемет
Маштальня — стайня, конюшня
Меблівницев — рублем для качання білизни
Медже — поміж
Мей — моєї
Мельдувати — повідомляти
Мельдуватися — реєструватися
МЕМО — будемо, станемо
Мене рік погодив — мене доля помилувала
Мериндя — їжа, що бере із собою пастух у поле
Ме́те — маєте, повинні
Меш — будеш
Ми — мені
Миготати — блистіти
Микати — смикати
Милка — люба
Митернішок — Клемент Меттерніх (1773-1859), австрійський державний діяч, реакціонер
Мито — пошлина, плата за право торгувати; тут плата за право проходити землею, мостами чи шляхами якогось магната або держави
Мичка — в’язка льняного або конопляного волокна, підготовлена для прядіння
Мі — мені, йому
Мівка — мілка
Міло — дрібно, мілко
Міріють — міряють
Міст — тут стіл
Мітка — старовинна міра ниток 40—50 пасом
Мішити — заважали
Млака — калюжа
Мнє — тут: ім’я
Мні — мене
Мня — мене
Молов — дамба
Молот — тут військові сутички, битва
Мольмеся — молімося
Монарха — монарх, імператор
Монетки — достатки, майно
Мостивий — знатний пан, великий вельможа
Мочар — трава; місце з підґрунтовою водою, мокрий грунт, болото, низьке, болотисте місце, трясовина
Му — йому,
Муй — мій
Мультанська земля — тут земля, підлегла турецькому султану, зокрема молдавська
Мурафлина — болотяна ягода
Мурзак — татарин
Мурий — темно-сірий, з п’ятнами (масть)
Мя — мене
Н
’НІ — мене, мені
НА БЕКЕТІ — на сторожі
НА ВІШКИ ДАВАЛА — повідомляла
НА ГОСТИНУ — в гості
НА ПРИКОВІ — бути прикутим до чогось
НА УБОЧИ — на краю
НАВРЯТИТИ — тут приготувати, зібрати
НАГАЇ — тут кримські степові татари, ногайська орда
НАГАЙЦІ — тут кримські степові татари, ногайська орда
НАГЛА — гола
НАДІВАТИ — надіятись, сподіватись
НАДІЛОК — тут піхва для шаблі
НАДОЛЬСЬКИЙ — анатолійський, турецький
НАЙ — нехай, хай
НАЙОМЧИК — бідняк, якого багатії наймали іти за них до армії в солдати
НАЙСКРУТНІША — найпроворніша, найжвавіша
НАКЛАД — податок
НАКПИТЬСЯ — насміятися
НАЛЕНУТИ — налинути
НАЛУЖ — наложи
НАПАТРЯСЯ — надивляється
НАРИВАТИ (ЯРМА) — прикріпляти ярмо до дишла, запрягати
НАРІК — на наступний рік
НАРОКОВАТИ — іти до війська, виступати в похід
НАРУКУВАТИ — іти до війська, виступати в похід
НАСАД — частина воза: подушка зверху осі
НАСПАК — навпаки
НАСТАНОВЛЯТИ — призначати, назначати, научати
НАТИНА — дика лобода
НАТИСКИ КОНЮ — натискати на коня, бити в боки стременами
НАУЩАТИ — навчати
НАФТОВ ОБІЛЛЯТИ — облити гасом
НВРО — Народно-визвольна революційна організація
НЕ ЗНОБИВСЯ — тут невдача
НЕ ЛЕДАЙКОМУ — не абикому, а достойній людині
НЕ ПАТРИ — не дивися
НЕ СМІМ — не смію
НЕ СТАЛАЙСЯ — тут: не журися
НЕ ХЛОПЕЦЬ — тут не кріпак
НЕВ — нею
НЕВІХНА — невістка
НЕДОВІРОК — ренегат, відступник, зрадник свого народу
НЕЛЯ — не можна
НЕНУЖЛІ — ніж, чим
НЕОШАТНО — бідно, не нарядно, обідрано
НЕСКА — сьогодні
НЕСПОСОБНА — тут не здатна для роботи
НЕСУЦИЙ — нездатний
НЕТЯГА — голота, бідняк, що не має ні тягла, ні домівки
НИҐДА, НИГДА — ніколи
НИЗ — Запорозька Січ
НИНЬКИ — тепер, зараз
НИЧ — нічого
НІ — мене
НІ’КА — ніяка
НІГДА — ніколи
НІГДЕ НЕ ВСТАВ — ніколи не піднявся
НІГДИ — ніколи
НІМ — поки
НІТ — немає
НІЦ — нічого
НІЧ — нічого
НІЧКА ЧЕТВЕРТЕНЬКА — вночі під четвер
НО — тільки, лише
НОВЕНА — звістка
НОГАВИЦІ — сукняні штани
НОРЦОВЕ ПИВО — тут молоде, не готове ще для вживання пиво
НОТАРУШ — нотаріус
НУЖКИ — ніжки, ноги
НЮ — неї, її
НЮМ — поки
НЯ — мене
НЯЙ — нехай
НЯНЬКО — батенько
НЯНЬО — батько
НЬЇЖ МІ — чим (ніж) мені, а також майже
НЬОВ — нею
О
ОБВАХТА — гауптвахта
ОБВУ — Об’ єднання бувших вояків-українців
ОБВУА — Об’єднання бувших вояків-українців в Америці
ОБЕРШТ — полковник
ОБІБРАТИ — взятися, стати, згодитися на якусь справу
ОВКУГ — Організація вищих кляс українських гімназій ( розповсюджували нелегальну літературу, проводили свята «стрілецьких могил», збирали гроші на бойовий фонд УВО, у 1924 р. видала журнал «Метеор»)
ОҐІН — хвіст
ОГНИНЕЦЬ — чортяка
ОГРУДЕЧОК — горідчик, городчик
ОД ДУБА ДО ДУБА — від човна до човна
ОДАМАШКА — адамашка
ОДВАХ — гауптвахта
ОДЕЛІЯ — одяг
ОДЕНКИ — сходини заміжніх жінок вдень для виконання ручних робіт
ОДКАЛЬ — звідки
ОДОМАШ — почастунок
ОДПОЧАТИ — відпочити, відпочивати
ОДРОБИНА — крихта, крапля
ОЗЕРНИЦЯ — озерна, лиманна сіль
ОКЛИЧЕН — відомий, знаний далеко
ОКО — міра рідини (1-1, 5 л )
ОКОВИТА — горілка
ОКОЛИЧНІ — навколишні
ОКОЛОТ — оббитий, обмолочений сніп, сніп соломи
ОКОМАН — тут економ-каратель
ОКОМОН — економ
ОКОМУН — економ
ОКРАЄЧКА — жіночий поясок
ОКРЕНТ — пароплав
ОКРУГ ОСТУПАТИ — оточувати, окружати
ОМІТАТИ — віяти
ОНГАР — угорець; тут: виходець з Австро-Угорщини, який емігрував до Америки
ОНО — тільки
ООЧСУ — Організація оборони чотирьох свобод України в США
ОПАНЧА́ — епанча, рід верхньої одежі; погана одежа з епанчі
ОПАНЧИ́НА — епанча, рід верхньої одежі; погана одежа з епанчі
ОПАНЬЧИ́НА — рід верхнього одягу
ОПАЧИНА — велике весло на гребному судні, яким гребли кілька чоловік разом
ОПОЧИНОК — відпочинок
ОРАНДА — шинок
ОРДІВ — бочка
ОРЕК — земельний маєток
ОРЕНДА — шинок
ОРНАУТА — арнаутка, сорт ярої пшениці
ОС(Ь)МИНА — міра землі
ОСАВУЛА — поміщицький прикажчик, наглядач за кріпаками або наймитами, а також офіцерський чин у козацькому війську
ОСАДИТИ — оточити, обложити
ОСМОТРЯТИ — дивитися, оглядати
ОСТАЛЕЦЬ — останній сніп на ниві
ОСТИ — остюки
ОСТРОГИ — шпори
ОСТРОЖНІ — тюремні
ОСТУПАТИ — облягати, оточувати
ОСЬМАК — старовинна монета в чотири копійки, вісім грошів
ОТАМАН — військовий керівник; тут керівник козаків і озброєних селян (військовий отаман), а також старший над групою селян у поміщика
ОТАРНИЦАЙТЕ — осідлайте
ОТКАЛЬ — звідки
ОТТАЛЬ ПРЕЧ — звідти геть
ОУН — Організація українських націоналістів
ОУНСД — Організація українських націоналістів самостійників-державників.
ОХАБИТИ — лишати, покидати
ОХАБЛЯТИ — лишати, покидати
ОХВАЛА — похвала
ОХОТНИК — доброволець; викликати на охотника — набирати добровольців, охочих; охотне військо — добровольці
ОЧЕРТ — коло
ОЧЕРТОМ СІДАТИ — сідати колом
ОЧКУР — шнурок або ремінь для підперізування штанів
П
П’ЯДЬ — старовинна міра довжини, приблизно одна п’ята метра
П’ЯТОЙКА — п’ятниця
ПАДИМЕНТ — підлога
ПАЛ — впав
ПАЛЕНКА — горілка
ПАЛІНКА — горілка
ПАЛОНКА — паланка; тут укріплений частоколом і земляним валом населений пункт
ПАЛЮНКА — горілка
ПАЛЬОНКА — горілка
ПАНТЛИКАР — продавець дівочих стрічок
ПАРАДНИЙ — гордовитий, пишний
ПАРОВІЇ — селяни, які мали пару волів
ПАС — паспорт
ПАСМО — 30 ниток
ПАТРИТИ — дивитись
ПАТРОЛЬ — патруль
ПАТРОН — тут портрет
ПАХОЛЯ — немовля
ПАЦЬОРИ — намисто
ПАЧЕ — краще, а також дужче, сильніше
ПАША — турецький вельможа, великий пан
ПЕ(Й)ДА — плата, платня, заробіток
ПЕКНА — хороша, красива
ПЕЛЕНА — подол сорочки
ПЕЛЕХАТИЙ — волохатий
ПЕНЄДЗИ — гроші
ПЕНЄЖИ — гроші
ПЕРЕКРІЙ — місяць у другій чверті
ПЕРЕМИШНЕ ВІКНО — вікно напроти печі
ПЕРЕРІЖ — місяць в другій чверті
ПЕРПІЧКИ — ринки, кастрюлі, сковороди
ПЕРСТЬ — земля
ПЕТЕЧИНА — верхній одяг з грубого сукна
ПЄЦ — піч
ПИВАТ — п’є
ПИВНИЦЯ — винний склеп, льох
ПИЛЯ — біля
ПИЛЬНИЙ — невідкладний, потрібний, спішний
ПИПКА — люлька
ПИСАР ВІЙСЬКОВИЙ — начальник військової канцелярії: тут — канцелярії гетьмана
ПИСОК — рот, губи
ПИТЕЛЬ — сито на млині для відсіювання (питлювання) муки
ПИЩАЛЬ — старовинна вогнепальна зброя, довга і важка рушниця, яка заряджалася з дула
ПИЩИСЬКА — лице, губи (зневажливо)
ПІВЧВАРТАСТА — триста п’ятдесят
ПІВШЕСТИ — п’ять з половиною, а також три
ПІДТОКИ — колодка, що з’єднує передню частину воза із задньою
ПІКІНЕРИ — частини російської армії, озброєні піками
ПІЛ — дерев'яні нари в українській хаті, що розміщувались вздовж задньої стінки між піччю та боковою стіною
ЦЕНТ — тут американська дрібна монета, сота частина долара
ЦИ — чи
ЦИБУХ — люлька
ЦИЖМИ — чоботи, черевики, взуття; тут грубе взуття
ЦИРКУЛ — округа, волость
ЦІЖМИ — чоботи, черевики, взуття
ЦІМБОРИК — товариш
ЦІСАР — австрійський імператор
ЦІХО — тихо
ЦМИНТАР — кладовище
ЦНУТИ — тужити
ЦУГ — поїзд
ЦУРОМКИ — суремки, військові сурми, труби
ЦЮРА — козацький слуга, помічник, товариш, довірена особа військового керівника, джура
Ч
ЧАБАК — лящ
ЧАБАНІЇ — породисті воли, якими чумаки їздили в Крим
ЧАКА, ЧАКО — каска
ЧЕБЕРЯТИ — танцювати, пританцьовувати
ЧЕПРАГА — сідло
ЧЕРВЕНИ — червоні
ЧЕРВОНИЙ ЗОЛОТИЙ — червінець, монета з чистого золота
ЧЕРДАК — тут капітанський місток
ЧЕРЕСОК — черес, широкий подвійний шкіряний пояс, в якому раніше носили металеві гроші
ЧЕРЕШОК — черес, широкий подвійний шкіряний пояс, в якому раніше носили металеві гроші
ЧЕРКЕЛЕСЕНЬКИЙ КІЗОЧОК — тут козел в отарі овець
ЧЕРНИЦЕВ ЗІЛЛЯТИ — залити мазутою, дьогтем
ЧЕРЧАТА — пофарбована в червець
ЧЕРЧИК — монах; тут — гарний, красивий
ЧЕРЧИК — червець (рослина з квітами червоного кольору)
ЧЕСТЬ — частина
ЧЕЧЕНЬ — тут козак-чеченець
ЧИЖМАКИ — чоботи
ЧИЖМИ — чоботи, черевики, взуття
ЧИК — сорокопуд
ЧИКЧИРИ — кавалерійські штани
ЧИНШОВІ СЕЛЯНИ — селяни, які користувалися земельними угіддями поміщика, за що сплачували йому регулярний податок (чинш, оброк). З посиленням феодальної експлуатації більшість таких селян ставала кріпаками
ЧИНЯЙ — відчиняй
ЧІЖМИ — чоботи, взуття
ЧІСАР — цісар
ЧІЧКА — квітка
ЧОБАНИСТЕНЬКІ — великі, крупні
ЧУГАЙ — хлопець
ЧУГА-ЧУГАНЯ — накидка, чоловічий одяг
ЧУГИ — верхня чоловіча одежа в Прикарпатті; шерстяна накидка, вид свитки без рукавів
ЧУДА — поміст на судні, капітанський місток
ЧУЖЕНИЦЯ — чужий, нерідний, іноземець
ЧУЛКА — волосся
ЧУПАЄ — відмова на право перебування в даній місцевості
ЧУПЕР — чуприна, чуб
ЧУРА — козацький слуга, помічник, товариш, довірена особа військового керівника, джура
Ш
ШАГ — гріш, 1/2 копійки
ШАЖОК — гріш, 1/2 копійки
ШАЙНІ — почесні
ШАЙНУТИ — дунути
ШАК — адже, тому
ШАЛАТА — салата (городина)
ШАНДЕР — жандарм
ШАНКРУВАТИ — розбивати
ШАНЦІ — земляні укріплення, окопи
ШАПКА-БИРКА — шапка з овечого смушка
ШАПКА-ВЕРГИРКА — шапка-венгерка
ШАПКОВ ГАЧІ ЛАТАВ — шапкою штани латав
ШАРАХВАН — шинель
ШАРВАРОК — примусова робота на пана; тут робота на панському дворі, а також податок у панській Польщі на утримання доріг
ШАРКАН — в’юга
ШАРКАНТЬОВИ — шпори
ШАРОНКА — шеренга, ряд
ШАТИ — одяг, багата верхня одежа, риза
ШВАБ — німець
ШВАЙКА — товсте шило
ШВАК — лясь!
ШВАРНА — моторна, жвава
ШВЕТ — світ
ШЕ ДНЕСЬ — ще сьогодні
ШЕЛЬВАХ — варта
ШЕРЕТУВАТИ — перед помолом обдирати лузгу з зерна
ШЕСТРИ — сестри
ШИБАТИ — кидати, гойдати
ШИКІВАТИ — готувати
ШИКУВАТИ — готувати
ШИПКА-ВИРГАНКА — шапка-венгерка
ШИРИНА — хустка
ШИРИНКА — хустка, тут: манишка
ШИФ — корабель, пароплав
ШИФА — корабель, пароплав
ШИФКАРТА — квиток на пароплав
ШИЦКИ — усі
ШИЦКО — усе
ШІДЗЕМ — сім
ШІПКА — шапка
ШІТО — сито
ШІФА — корабель, пароплав
ШЛИК — рід головного убору; тут висока смушева шапка з довгим суконним верхом, який іноді закінчується китицею; в думі — з бархату
ШЛИЧОК — рід головного убору; тут висока смушева шапка з довгим суконним верхом, який іноді закінчується китицею; в думі — з бархату